Das erste Buch der ChronikKapitel 16 |
|
1 Und da sie |
|
2 Und |
|
3 Und teilete aus jedermann in Israel |
|
4 Und er stellete vor |
|
5 nämlich Assaph, den |
|
6 Benaja |
|
7 Zu der Zeit |
|
8 Danket |
|
9 Singet |
|
10 Rühmet |
|
11 Fraget |
|
12 Gedenket |
|
13 ihr, der Same |
|
14 Er ist der HErr |
|
15 Gedenket |
|
16 den er gemacht |
|
17 und |
|
18 und sprach |
|
19 da sie wenig |
|
20 Und sie |
|
21 Er |
|
22 Tastet |
|
23 Singet |
|
24 Erzählet |
|
25 Denn der HErr |
|
26 Denn aller Heiden |
|
27 Es stehet herrlich |
|
28 Bringet her |
|
29 Bringet her |
|
30 Es fürchte ihn |
|
31 Es freue sich der Himmel |
|
32 Das Meer |
|
33 Und lasset jauchzen |
|
34 Danket |
|
35 Und sprechet: Hilf uns |
|
36 Gelobet |
|
37 Also ließ |
|
38 aber Obed-Edom |
|
39 Und |
|
40 daß sie |
|
41 und mit ihnen Heman |
|
42 und mit ihnen Heman |
|
43 Also zog |
1-а хронiкиРозділ 16 |
|
1 |
|
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім. |
|
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві. |
|
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого: |
|
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах. |
|
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту. |
|
7 |
|
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́! |
|
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його! |
|
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа! |
|
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте! |
|
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його |
|
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів, |
|
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака. |
|
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки, |
|
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“ |
|
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі, |
|
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду. |
|
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“ |
|
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його! |
|
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами. |
|
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх! |
|
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив! |
|
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його. |
|
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу, |
|
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому! |
|
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся! |
|
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“ |
|
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му! |
|
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він. |
|
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя! |
|
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою! |
|
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“ |
|
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́, |
|
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних; |
|
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні, |
|
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві. |
|
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“ |
|
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами. |
|
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім. |
Das erste Buch der ChronikKapitel 16 |
1-а хронiкиРозділ 16 |
|
1 Und da sie |
1 |
|
2 Und |
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім. |
|
3 Und teilete aus jedermann in Israel |
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві. |
|
4 Und er stellete vor |
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого: |
|
5 nämlich Assaph, den |
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах. |
|
6 Benaja |
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту. |
|
7 Zu der Zeit |
7 |
|
8 Danket |
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́! |
|
9 Singet |
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його! |
|
10 Rühmet |
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа! |
|
11 Fraget |
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте! |
|
12 Gedenket |
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його |
|
13 ihr, der Same |
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
14 Er ist der HErr |
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
15 Gedenket |
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів, |
|
16 den er gemacht |
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака. |
|
17 und |
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки, |
|
18 und sprach |
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“ |
|
19 da sie wenig |
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі, |
|
20 Und sie |
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду. |
|
21 Er |
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
22 Tastet |
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“ |
|
23 Singet |
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його! |
|
24 Erzählet |
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами. |
|
25 Denn der HErr |
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх! |
|
26 Denn aller Heiden |
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив! |
|
27 Es stehet herrlich |
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його. |
|
28 Bringet her |
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу, |
|
29 Bringet her |
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому! |
|
30 Es fürchte ihn |
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся! |
|
31 Es freue sich der Himmel |
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“ |
|
32 Das Meer |
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му! |
|
33 Und lasset jauchzen |
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він. |
|
34 Danket |
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя! |
|
35 Und sprechet: Hilf uns |
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою! |
|
36 Gelobet |
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“ |
|
37 Also ließ |
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́, |
|
38 aber Obed-Edom |
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних; |
|
39 Und |
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні, |
|
40 daß sie |
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві. |
|
41 und mit ihnen Heman |
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“ |
|
42 und mit ihnen Heman |
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами. |
|
43 Also zog |
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім. |