БуттяРозділ 29 |
|
1 |
|
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. |
|
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. |
|
4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. |
|
5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. |
|
6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. |
|
7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. |
|
8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. |
|
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. |
|
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. |
|
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... |
|
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... |
|
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. |
|
14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. |
|
15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ |
|
16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. |
|
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. |
|
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. |
|
19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ |
|
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. |
|
21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ |
|
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. |
|
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. |
|
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. |
|
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? |
|
26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. |
|
27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. |
|
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. |
|
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. |
|
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. |
|
31 |
|
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ |
|
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. |
|
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. |
|
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. |
GenesisChapter 29 |
|
1 Then Jacob |
|
2 And he looked, |
|
3 And thither |
|
4 And Jacob |
|
5 And he said |
|
6 And he said |
|
7 And he said, |
|
8 And they said, |
|
9 And while he yet |
|
10 And it came |
|
11 And Jacob |
|
12 And Jacob |
|
13 And it came |
|
14 And Laban |
|
15 And Laban |
|
16 And Laban |
|
17 Leah |
|
18 And Jacob |
|
19 And Laban |
|
20 And Jacob |
|
21 And Jacob |
|
22 And Laban |
|
23 And it came |
|
24 And Laban |
|
25 And it came |
|
26 And Laban |
|
27 Fulfill |
|
28 And Jacob |
|
29 And Laban |
|
30 And he went |
|
31 And when the LORD |
|
32 And Leah |
|
33 And she conceived |
|
34 And she conceived |
|
35 And she conceived |
БуттяРозділ 29 |
GenesisChapter 29 |
|
1 |
1 Then Jacob |
|
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. |
2 And he looked, |
|
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. |
3 And thither |
|
4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. |
4 And Jacob |
|
5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. |
5 And he said |
|
6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. |
6 And he said |
|
7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. |
7 And he said, |
|
8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. |
8 And they said, |
|
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. |
9 And while he yet |
|
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. |
10 And it came |
|
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... |
11 And Jacob |
|
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... |
12 And Jacob |
|
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. |
13 And it came |
|
14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. |
14 And Laban |
|
15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ |
15 And Laban |
|
16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. |
16 And Laban |
|
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. |
17 Leah |
|
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. |
18 And Jacob |
|
19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ |
19 And Laban |
|
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. |
20 And Jacob |
|
21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ |
21 And Jacob |
|
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. |
22 And Laban |
|
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. |
23 And it came |
|
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. |
24 And Laban |
|
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? |
25 And it came |
|
26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. |
26 And Laban |
|
27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. |
27 Fulfill |
|
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. |
28 And Jacob |
|
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. |
29 And Laban |
|
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. |
30 And he went |
|
31 |
31 And when the LORD |
|
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ |
32 And Leah |
|
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. |
33 And she conceived |
|
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. |
34 And she conceived |
|
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. |
35 And she conceived |