Der Brief an die HebräerKapitel 9 |
|
1 Es hatte |
|
2 Denn |
|
3 Hinter dem |
|
4 Die hatte |
|
5 Oben drüber aber |
|
6 Da nun solches |
|
7 In |
|
8 Damit der Heilige |
|
9 welche mußte zu |
|
10 allein |
|
11 Christus |
|
12 Auch |
|
13 Denn |
|
14 wieviel |
|
15 Und |
|
16 Denn |
|
17 Denn |
|
18 Daher |
|
19 Denn |
|
20 Und sprach |
|
21 Und |
|
22 Und |
|
23 So mußten |
|
24 Denn |
|
25 Auch nicht |
|
26 Sonst |
|
27 Und |
|
28 also |
До євреївРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Була́ бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильни́к, і стіл, і жертовні хліби. |
|
3 А за другою засло́ною скинія, що зветься „Святе́ Святих“. |
|
4 Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту. |
|
5 А над ним херуви́ми слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. |
|
6 При такому ж уря́дженні до першої скинії вхо́дили за́вжди священики, пра́влячи служби Богові, |
|
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він прино́сить за себе й за лю́дські провини. |
|
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. |
|
9 Вона образ для ча́су теперішнього, за якого прино́сяться да́ри та жертви, що того не можуть вдоскона́лити, щодо сумління того, хто служить, |
|
10 що тільки в потравах та в напо́ях, та в різних обмива́ннях, в уставах тілесних, — установлено їх аж до ча́су направи. |
|
11 Але́ Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотво́рною, цебто не цього втво́рення, |
|
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набу́в вічне відку́плення. |
|
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла, |
|
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! |
|
15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку. |
|
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, |
|
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітний. |
|
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови: |
|
19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, |
|
20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“ |
|
21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю. |
|
22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення. |
|
23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами. |
|
24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, |
|
25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою, |
|
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. |
|
27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд, |
|
28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння. |
Der Brief an die HebräerKapitel 9 |
До євреївРозділ 9 |
|
1 Es hatte |
1 |
|
2 Denn |
2 Була́ бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильни́к, і стіл, і жертовні хліби. |
|
3 Hinter dem |
3 А за другою засло́ною скинія, що зветься „Святе́ Святих“. |
|
4 Die hatte |
4 Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту. |
|
5 Oben drüber aber |
5 А над ним херуви́ми слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. |
|
6 Da nun solches |
6 При такому ж уря́дженні до першої скинії вхо́дили за́вжди священики, пра́влячи служби Богові, |
|
7 In |
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він прино́сить за себе й за лю́дські провини. |
|
8 Damit der Heilige |
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. |
|
9 welche mußte zu |
9 Вона образ для ча́су теперішнього, за якого прино́сяться да́ри та жертви, що того не можуть вдоскона́лити, щодо сумління того, хто служить, |
|
10 allein |
10 що тільки в потравах та в напо́ях, та в різних обмива́ннях, в уставах тілесних, — установлено їх аж до ча́су направи. |
|
11 Christus |
11 Але́ Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотво́рною, цебто не цього втво́рення, |
|
12 Auch |
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набу́в вічне відку́плення. |
|
13 Denn |
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла, |
|
14 wieviel |
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! |
|
15 Und |
15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку. |
|
16 Denn |
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, |
|
17 Denn |
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітний. |
|
18 Daher |
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови: |
|
19 Denn |
19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, |
|
20 Und sprach |
20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“ |
|
21 Und |
21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю. |
|
22 Und |
22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення. |
|
23 So mußten |
23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами. |
|
24 Denn |
24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, |
|
25 Auch nicht |
25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою, |
|
26 Sonst |
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. |
|
27 Und |
27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд, |
|
28 also |
28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння. |