Der PsalterPsalm 62 |
|
1 Ein Psalm |
|
2 Meine See LE ist stille zu GOtt, der mir hilft |
|
3 Denn er |
|
4 Wie lange stellet ihr alle einem nach, daß |
|
5 Sie |
|
6 Aber meine See LE harret nur auf GOtt; denn er ist meine Hoffnung. |
|
7 Er |
|
8 Bei GOtt |
|
9 Hoffet auf |
|
10 Aber |
|
11 Verlasset euch nicht auf Unrecht und |
|
12 GOtt hat ein Wort geredet, das |
|
13 Und du, HErr |
ПсалмиПсалом 62 |
|
1 |
|
2 Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води. |
|
3 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, — |
|
4 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють! |
|
5 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати! |
|
6 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми. |
|
7 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х: |
|
8 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму! |
|
9 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене. |
|
10 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі, |
|
11 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою! |
|
12 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям! |
|
13 |
Der PsalterPsalm 62 |
ПсалмиПсалом 62 |
|
1 Ein Psalm |
1 |
|
2 Meine See LE ist stille zu GOtt, der mir hilft |
2 Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води. |
|
3 Denn er |
3 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, — |
|
4 Wie lange stellet ihr alle einem nach, daß |
4 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють! |
|
5 Sie |
5 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати! |
|
6 Aber meine See LE harret nur auf GOtt; denn er ist meine Hoffnung. |
6 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми. |
|
7 Er |
7 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х: |
|
8 Bei GOtt |
8 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму! |
|
9 Hoffet auf |
9 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене. |
|
10 Aber |
10 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі, |
|
11 Verlasset euch nicht auf Unrecht und |
11 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою! |
|
12 GOtt hat ein Wort geredet, das |
12 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям! |
|
13 Und du, HErr |
13 |