БытиеГлава 21 |
|
1 |
|
2 Сарра |
|
3 и нарек |
|
4 и обрезал |
|
5 Авраам |
|
6 |
|
7 И сказала: |
|
8 |
|
9 И увидела |
|
10 и сказала |
|
11 |
|
12 Но Бог |
|
13 и от сына |
|
14 |
|
15 и не стало |
|
16 и пошла, |
|
17 |
|
18 встань, |
|
19 И Бог |
|
20 |
|
21 Он жил |
|
22 |
|
23 и теперь поклянись |
|
24 |
|
25 И Авраам |
|
26 Авимелех |
|
27 |
|
28 И поставил |
|
29 Авимелех |
|
30 он сказал: |
|
31 Потому и назвал |
|
32 |
|
33 И насадил |
|
34 И жил |
БуттяРозділ 21 |
|
1 |
|
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
|
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
|
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
|
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
|
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
|
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
|
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
|
9 |
|
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
|
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
|
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
|
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
|
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
|
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
|
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
|
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
|
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
|
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
|
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
|
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
|
22 |
|
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
|
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
|
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
|
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
|
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
|
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
|
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
|
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
|
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
|
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
|
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
|
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |
БытиеГлава 21 |
БуттяРозділ 21 |
|
1 |
1 |
|
2 Сарра |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
|
3 и нарек |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
|
4 и обрезал |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
|
5 Авраам |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
|
6 |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
|
7 И сказала: |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
|
8 |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
|
9 И увидела |
9 |
|
10 и сказала |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
|
11 |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
|
12 Но Бог |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
|
13 и от сына |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
|
14 |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
|
15 и не стало |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
|
16 и пошла, |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
|
17 |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
|
18 встань, |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
|
19 И Бог |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
|
20 |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
|
21 Он жил |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
|
22 |
22 |
|
23 и теперь поклянись |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
|
24 |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
|
25 И Авраам |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
|
26 Авимелех |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
|
27 |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
|
28 И поставил |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
|
29 Авимелех |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
|
30 он сказал: |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
|
31 Потому и назвал |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
|
32 |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
|
33 И насадил |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
|
34 И жил |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |