БытиеГлава 26 |
|
1 |
|
2 Господь |
|
3 странствуй |
|
4 умножу |
|
5 за то, что |
|
6 Исаак |
|
7 |
|
8 |
|
9 И призвал |
|
10 |
|
11 И дал |
|
12 |
|
13 И стал |
|
14 У него были стада |
|
15 И все колодези, |
|
16 |
|
17 И Исаак |
|
18 И вновь |
|
19 |
|
20 И спорили |
|
21 Выкопали |
|
22 И он двинулся |
|
23 |
|
24 И в ту ночь |
|
25 И он устроил |
|
26 |
|
27 Исаак |
|
28 Они сказали: |
|
29 чтобы ты не делал |
|
30 |
|
31 И встав |
|
32 |
|
33 И он назвал |
|
34 |
|
35 и они были в тягость |
БуттяРозділ 26 |
|
1 |
|
2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі. |
|
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. |
|
4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі, |
|
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“. |
|
6 І осів Ісак у Ґерарі. |
|
7 |
|
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. |
|
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“ |
|
10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“ |
|
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“. |
|
12 |
|
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. |
|
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. |
|
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею. |
|
16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“ |
|
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там. |
|
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. |
|
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. |
|
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним. |
|
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна. |
|
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“. |
|
23 |
|
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“. |
|
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. |
|
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. |
|
27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“. |
|
28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, |
|
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“ |
|
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили. |
|
31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. |
|
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“ |
|
33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня. |
|
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона. |
|
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки. |
БытиеГлава 26 |
БуттяРозділ 26 |
|
1 |
1 |
|
2 Господь |
2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі. |
|
3 странствуй |
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. |
|
4 умножу |
4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі, |
|
5 за то, что |
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“. |
|
6 Исаак |
6 І осів Ісак у Ґерарі. |
|
7 |
7 |
|
8 |
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. |
|
9 И призвал |
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“ |
|
10 |
10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“ |
|
11 И дал |
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“. |
|
12 |
12 |
|
13 И стал |
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. |
|
14 У него были стада |
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. |
|
15 И все колодези, |
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею. |
|
16 |
16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“ |
|
17 И Исаак |
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там. |
|
18 И вновь |
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. |
|
19 |
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. |
|
20 И спорили |
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним. |
|
21 Выкопали |
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна. |
|
22 И он двинулся |
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“. |
|
23 |
23 |
|
24 И в ту ночь |
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“. |
|
25 И он устроил |
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. |
|
26 |
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. |
|
27 Исаак |
27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“. |
|
28 Они сказали: |
28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, |
|
29 чтобы ты не делал |
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“ |
|
30 |
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили. |
|
31 И встав |
31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. |
|
32 |
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“ |
|
33 И он назвал |
33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня. |
|
34 |
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона. |
|
35 и они были в тягость |
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки. |