ПсалмиПсалом 141 |
|
1 |
|
2 Мій голос до Господа, — я кличу, мій голос до Господа, — я блага́ю! |
|
3 Перед обличчям Його вилива́ю я мову свою, про недолю свою я розка́зую перед обличчям Його́, |
|
4 коли́ омліва́є мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу́, па́стку для мене сховали! |
|
5 Право́руч поглянь і побач: немає ніко́го знайо́мого, загинув приту́лок від мене, ніхто не питає за душу мою. |
|
6 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти моє пристано́вище, доля моя у країні живих!“ |
|
7 Прислу́хайся ж Ти до блага́ння мого́, бо зробився я зо́всім нужде́нний! Визволь мене від моїх переслі́дників, бо стали сильніші від мене вони! |
|
8 Ви́веди душу мою із в'язни́ці, щоб сла́вити Йме́ння Твоє! Праведні ото́чать мене, як учи́ниш добро надо мною! |
ПсалтырьПсалом 141 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
ПсалмиПсалом 141 |
ПсалтырьПсалом 141 |
|
1 |
1 |
|
2 Мій голос до Господа, — я кличу, мій голос до Господа, — я блага́ю! |
2 |
|
3 Перед обличчям Його вилива́ю я мову свою, про недолю свою я розка́зую перед обличчям Його́, |
3 |
|
4 коли́ омліва́є мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу́, па́стку для мене сховали! |
4 |
|
5 Право́руч поглянь і побач: немає ніко́го знайо́мого, загинув приту́лок від мене, ніхто не питає за душу мою. |
5 |
|
6 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти моє пристано́вище, доля моя у країні живих!“ |
6 |
|
7 Прислу́хайся ж Ти до блага́ння мого́, бо зробився я зо́всім нужде́нний! Визволь мене від моїх переслі́дників, бо стали сильніші від мене вони! |
7 |
|
8 Ви́веди душу мою із в'язни́ці, щоб сла́вити Йме́ння Твоє! Праведні ото́чать мене, як учи́ниш добро надо мною! |
8 |