ПсалмиПсалом 6 |
|
1 |
|
2 Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді! |
|
3 Помилуй мене, Господи, я ж бо слаби́й, уздоро́в мене, Господи, бо тремтять мої кості, |
|
4 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки? |
|
5 Вернися, о Господи, ви́зволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене! |
|
6 Бож у смерті нема пам'ята́ння про Тебе, у шео́лі ж хто буде хвалити Тебе? |
|
7 Зму́чився я від стогна́ння свого́, щоночі постелю свою обмиваю слізьми́, сльозами своїми окроплюю ложе своє! |
|
8 Моє око зів'я́ло з печалі, поста́ріло через усіх ворогів моїх. |
|
9 Відступіться від мене, усі беззако́нники, бо почув Господь голос мого плачу́! |
|
10 Блага́ння моє Господь ви́слухає, молитву мою Господь при́йме, — |
|
11 усі мої вороги посоро́млені бу́дуть, і будуть настра́шені дуже: хай ве́рнуться, — і будуть вони посоро́млені за́раз! |
Der PsalterPsalm 6 |
|
1 Ein Psalm |
|
2 Ach, HErr |
|
3 HErr |
|
4 und meine See LE |
|
5 Wende dich, HErr, und errette meine See LE; hilf mir um deiner Güte willen! |
|
6 Denn im Tode gedenkt man dein nicht; wer will dir in der Hölle danken? |
|
7 Ich |
|
8 Meine Gestalt ist verfallen vor Trauern und |
|
9 Weichet von mir, alle Übeltäter; denn der HErr |
|
10 der HErr höret mein Flehen, mein Gebet nimmt der HErr an. |
|
11 Es müssen alle meine Feinde |
ПсалмиПсалом 6 |
Der PsalterPsalm 6 |
|
1 |
1 Ein Psalm |
|
2 Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді! |
2 Ach, HErr |
|
3 Помилуй мене, Господи, я ж бо слаби́й, уздоро́в мене, Господи, бо тремтять мої кості, |
3 HErr |
|
4 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки? |
4 und meine See LE |
|
5 Вернися, о Господи, ви́зволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене! |
5 Wende dich, HErr, und errette meine See LE; hilf mir um deiner Güte willen! |
|
6 Бож у смерті нема пам'ята́ння про Тебе, у шео́лі ж хто буде хвалити Тебе? |
6 Denn im Tode gedenkt man dein nicht; wer will dir in der Hölle danken? |
|
7 Зму́чився я від стогна́ння свого́, щоночі постелю свою обмиваю слізьми́, сльозами своїми окроплюю ложе своє! |
7 Ich |
|
8 Моє око зів'я́ло з печалі, поста́ріло через усіх ворогів моїх. |
8 Meine Gestalt ist verfallen vor Trauern und |
|
9 Відступіться від мене, усі беззако́нники, бо почув Господь голос мого плачу́! |
9 Weichet von mir, alle Übeltäter; denn der HErr |
|
10 Блага́ння моє Господь ви́слухає, молитву мою Господь при́йме, — |
10 der HErr höret mein Flehen, mein Gebet nimmt der HErr an. |
|
11 усі мої вороги посоро́млені бу́дуть, і будуть настра́шені дуже: хай ве́рнуться, — і будуть вони посоро́млені за́раз! |
11 Es müssen alle meine Feinde |