CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 5

1 Danach gingen935 Mose4872 und559 Aaron175 hinein und sprachen559 zu Pharao6547: So sagt der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Laß mein Volk5971 ziehen7971, daß mir310‘s ein Fest halte2287 in der Wüste4057.

2 Pharao6547 antwortete559: Wer ist der HErr3068, des Stimme6963 ich hören müsse und Israel3478 ziehen7971 lassen8085? Ich weiß3045 nicht von dem HErrn3068, will auch Israel3478 nicht lassen ziehen7971.

3 Sie sprachen559: Der Ebräer GOtt430 hat1870 uns gerufen7122; so laß uns nun hinziehen3212 drei7969 Tagereisen in die Wüste4057 und3117 dem HErrn3068, unserm GOtt430, opfern2076, daß uns nicht widerfahre6293 Pestilenz1698 oder Schwert2719.

4 Da sprach559 der König4428 in Ägypten4714 zu ihnen: Du, Mose4872 und Aaron175, warum wollt ihr6544 das Volk5971 von seiner Arbeit4639 frei machen? Gehet hin3212 an eure Dienste5450!

5 Weiter7227 sprach559 Pharao6547: Siehe, des Volks5971 ist schon zu viel im Lande776, und ihr wollt sie noch feiern7673 heißen von ihrem Dienst5450.

6 Darum befahl6680 Pharao6547 desselben Tages3117 den Vögten5065 des Volks5971 und ihren Amtleuten7860 und sprach559:

7 Ihr sollt dem Volk5971 nicht3254 mehr Stroh8401 sammeln und geben5414, daß sie Ziegel3843 brennen, wie bis anher; lasset sie selbst hingehen3212 und Stroh8401 zusammenlesen7197;

8 und die Zahl4971 der Ziegel3843, die sie559 bisher gemacht6213 haben, sollt ihr ihnen gleichwohl auflegen7760 und nichts mindern1639; denn sie gehen3212 müßig7503, darum schreien6817 sie und sprechen: Wir wollen hinziehen und unserm GOtt430 opfern2076.

9 Man drücke3513 die Leute582 mit Arbeit5656, daß sie zu6213 schaffen haben und sich nicht kehren8159 an falsche8267 Rede1697!

10 Da gingen die Vögte5065 des Volks5971 und ihre Amtleute7860 aus3318 und sprachen559 zum Volk5971: So spricht559 Pharao6547: Man559 wird euch kein Stroh8401 geben5414.

11 Gehet ihr selbst hin3212 und sammelt euch Stroh8401, wo834 ihr‘s findet4672; aber3588 von eurer Arbeit5656 soll3947 nichts1697 gemindert werden1639.

12 Da zerstreute sich6327 das Volk5971 ins ganze Land776 Ägypten4714, daß es Stoppeln7179 sammelte7197, damit sie Stroh8401 hätten.

13 Und4639 die Vögte5065 trieben213 sie und sprachen559: Erfüllet3615 euer Tagwerk, gleich als da3117 ihr Stroh8401 hattet1961!

14 Und die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478, welche die Vögte5065 Pharaos6547 über sie2706 gesetzet hatten3615, wurden5221 geschlagen, und ward zu ihnen gesagt559: Warum habt ihr weder heute3117 noch gestern8543 euer gesetzt7760 Tagwerk getan, wie vorhin?

15 Da gingen935 hinein die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478 und schrieen6817 zu6213 Pharao6547: Warum willst du559 mit deinen Knechten5650 also fahren?

16 Man559 gibt deinen Knechten5650 kein Stroh8401, und6213 sollen die Ziegel3843 machen5414, die uns bestimmt sind; und siehe, deine Knechte5650 werden2398 geschlagen5221, und dein Volk5971 muß Sünder sein.

17 Pharao sprach559: Ihr seid müßig7503, müßig7503 seid ihr; darum sprechet ihr: Wir wollen hinziehen3212 und559 dem HErrn3068 opfern2076.

18 So gehet nun hin3212 und5647 frönet! Stroh8401 soll man euch nicht5414 geben5414, aber die Anzahl8506 der Ziegel3843 sollt ihr reichen.

19 Da sahen die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478, daß es ärger7451 ward3117, weil man sagte559: Ihr sollt nichts1697 mindern1639 von dem Tagwerk an7200 den Ziegeln3843.

20 Und da sie von3318 Pharao6547 gingen, begegneten6293 sie Mose4872 und Aaron175 und traten5324 gegen7125 sie

21 und sprachen559 zu ihnen5869: Der HErr3068 sehe7200 auf euch und richte8199 es, daß ihr unsern Geruch7381 habt stinken gemacht887 vor5869 Pharao6547 und seinen Knechten5650 und habt ihnen das Schwert2719 in ihre Hände3027 gegeben5414, uns zu töten2026.

22 Mose4872 aber kam wieder7725 zu dem HErrn136 und sprach559: HErr3068, warum tust du so übel7489 an diesem Volk5971? Warum hast du mich7971 hergesandt?

23 Denn seit dem, daß ich hinein935 bin gegangen zu Pharao6547, mit ihm zu reden1696 in deinem Namen8034, hat er das Volk5971 noch härter geplagt7489; und du hast dein Volk5971 nicht5337 errettet.

Вихід

Розділ 5

1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“

2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“

3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.

4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“

5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.

6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“

9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.

10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“

12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.

13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.

14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“

15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?

16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“

17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.

18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“

19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“

20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“

22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?

23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 5

Вихід

Розділ 5

1 Danach gingen935 Mose4872 und559 Aaron175 hinein und sprachen559 zu Pharao6547: So sagt der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Laß mein Volk5971 ziehen7971, daß mir310‘s ein Fest halte2287 in der Wüste4057.

1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“

2 Pharao6547 antwortete559: Wer ist der HErr3068, des Stimme6963 ich hören müsse und Israel3478 ziehen7971 lassen8085? Ich weiß3045 nicht von dem HErrn3068, will auch Israel3478 nicht lassen ziehen7971.

2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“

3 Sie sprachen559: Der Ebräer GOtt430 hat1870 uns gerufen7122; so laß uns nun hinziehen3212 drei7969 Tagereisen in die Wüste4057 und3117 dem HErrn3068, unserm GOtt430, opfern2076, daß uns nicht widerfahre6293 Pestilenz1698 oder Schwert2719.

3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.

4 Da sprach559 der König4428 in Ägypten4714 zu ihnen: Du, Mose4872 und Aaron175, warum wollt ihr6544 das Volk5971 von seiner Arbeit4639 frei machen? Gehet hin3212 an eure Dienste5450!

4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“

5 Weiter7227 sprach559 Pharao6547: Siehe, des Volks5971 ist schon zu viel im Lande776, und ihr wollt sie noch feiern7673 heißen von ihrem Dienst5450.

5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.

6 Darum befahl6680 Pharao6547 desselben Tages3117 den Vögten5065 des Volks5971 und ihren Amtleuten7860 und sprach559:

6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

7 Ihr sollt dem Volk5971 nicht3254 mehr Stroh8401 sammeln und geben5414, daß sie Ziegel3843 brennen, wie bis anher; lasset sie selbst hingehen3212 und Stroh8401 zusammenlesen7197;

7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

8 und die Zahl4971 der Ziegel3843, die sie559 bisher gemacht6213 haben, sollt ihr ihnen gleichwohl auflegen7760 und nichts mindern1639; denn sie gehen3212 müßig7503, darum schreien6817 sie und sprechen: Wir wollen hinziehen und unserm GOtt430 opfern2076.

8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“

9 Man drücke3513 die Leute582 mit Arbeit5656, daß sie zu6213 schaffen haben und sich nicht kehren8159 an falsche8267 Rede1697!

9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.

10 Da gingen die Vögte5065 des Volks5971 und ihre Amtleute7860 aus3318 und sprachen559 zum Volk5971: So spricht559 Pharao6547: Man559 wird euch kein Stroh8401 geben5414.

10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

11 Gehet ihr selbst hin3212 und sammelt euch Stroh8401, wo834 ihr‘s findet4672; aber3588 von eurer Arbeit5656 soll3947 nichts1697 gemindert werden1639.

11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“

12 Da zerstreute sich6327 das Volk5971 ins ganze Land776 Ägypten4714, daß es Stoppeln7179 sammelte7197, damit sie Stroh8401 hätten.

12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.

13 Und4639 die Vögte5065 trieben213 sie und sprachen559: Erfüllet3615 euer Tagwerk, gleich als da3117 ihr Stroh8401 hattet1961!

13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.

14 Und die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478, welche die Vögte5065 Pharaos6547 über sie2706 gesetzet hatten3615, wurden5221 geschlagen, und ward zu ihnen gesagt559: Warum habt ihr weder heute3117 noch gestern8543 euer gesetzt7760 Tagwerk getan, wie vorhin?

14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“

15 Da gingen935 hinein die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478 und schrieen6817 zu6213 Pharao6547: Warum willst du559 mit deinen Knechten5650 also fahren?

15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?

16 Man559 gibt deinen Knechten5650 kein Stroh8401, und6213 sollen die Ziegel3843 machen5414, die uns bestimmt sind; und siehe, deine Knechte5650 werden2398 geschlagen5221, und dein Volk5971 muß Sünder sein.

16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“

17 Pharao sprach559: Ihr seid müßig7503, müßig7503 seid ihr; darum sprechet ihr: Wir wollen hinziehen3212 und559 dem HErrn3068 opfern2076.

17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.

18 So gehet nun hin3212 und5647 frönet! Stroh8401 soll man euch nicht5414 geben5414, aber die Anzahl8506 der Ziegel3843 sollt ihr reichen.

18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“

19 Da sahen die Amtleute7860 der Kinder1121 Israel3478, daß es ärger7451 ward3117, weil man sagte559: Ihr sollt nichts1697 mindern1639 von dem Tagwerk an7200 den Ziegeln3843.

19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“

20 Und da sie von3318 Pharao6547 gingen, begegneten6293 sie Mose4872 und Aaron175 und traten5324 gegen7125 sie

20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

21 und sprachen559 zu ihnen5869: Der HErr3068 sehe7200 auf euch und richte8199 es, daß ihr unsern Geruch7381 habt stinken gemacht887 vor5869 Pharao6547 und seinen Knechten5650 und habt ihnen das Schwert2719 in ihre Hände3027 gegeben5414, uns zu töten2026.

21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“

22 Mose4872 aber kam wieder7725 zu dem HErrn136 und sprach559: HErr3068, warum tust du so übel7489 an diesem Volk5971? Warum hast du mich7971 hergesandt?

22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?

23 Denn seit dem, daß ich hinein935 bin gegangen zu Pharao6547, mit ihm zu reden1696 in deinem Namen8034, hat er das Volk5971 noch härter geplagt7489; und du hast dein Volk5971 nicht5337 errettet.

23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“

1.0x