CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Lev. 25
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das dritte Buch Mose (Levitikus)

Kapitel 25

1 Und der HErr3068 redete1696 mit Mose4872 auf dem Berge2022 Sinai5514 und sprach559:

2 Rede mit den Kindern1121 Israel3478 und sprich1696 zu ihnen: Wenn ihr ins Land776 kommt935, das ich559 euch geben5414 werde, so soll das Land776 seine Feier dem HErrn3068 feiern7673,

3 daß du sechs8337 Jahre8141 dein Feld7704 besäest2232 und sechs8337 Jahre8141 deinen Weinberg3754 beschneidest2168 und sammelst622 die Früchte8393 ein.

4 Aber im siebenten7637 Jahr8141 soll das Land776 seine große7677 Feier dem HErrn3068 feiern, darin du dein Feld7704 nicht besäen2232 noch deinen Weinberg3754 beschneiden sollst2168.

5 Was aber von ihm selber nach deiner Ernte7105 wächst5599, sollst du nicht ernten7114, und die Trauben6025, so ohne deine Arbeit wachsen5139, sollst du nicht lesen1219, dieweil es ein Feierjahr ist des Landes776.

6 Sondern die Feier des Landes776 sollt ihr darum halten, daß du davon essest, dein Knecht5650, deine Magd519, dein Taglöhner, dein Hausgenoß, dein Fremdling1481 bei dir,

7 dein Vieh929 und die Tiere2416 in deinem Lande776. Alle Früchte8393 sollen Speise sein398.

8 Und du sollst zählen solcher Feierjahre sieben7651, daß sieben7651 Jahre8141 siebenmal gezählet werden5608 und die Zeit3117 der sieben Feierjahre mache neunundvierzig8672 Jahre.

9 Da sollst du die Posaune7782 lassen blasen5674 durch5674 all euer Land776 am zehnten6218 Tage3117 des siebenten7637 Monden2320, eben am Tage der Versöhnung3725.

10 Und ihr3427 sollt das776 fünfzigste Jahr8141 heiligen6942 und sollt es ein376 Erlaßjahr heißen7121 im Lande allen, die drinnen wohnen; denn es ist euer Halljahr8141, da soll ein376 jeglicher bei euch7725 wieder7725 zu seiner Habe272 und zu seinem Geschlecht4940 kommen.

11 Denn das fünfzigste Jahr8141 ist euer Halljahr3104; ihr sollt nicht säen2232, auch, was von ihm selber wächst5599, nicht ernten7114, auch was ohne Arbeit wächst5139 im Weinberge, nicht lesen1219.

12 Denn das Halljahr3104 soll unter euch heilig6944 sein. Ihr sollt aber essen398, was das Feld7704 trägt8393.

13 Das ist das Halljahr8141, da jedermann376 wieder7725 zu dem Seinen272 kommen soll.

14 Wenn du3027 nun etwas4465 deinem Nächsten5997 verkaufst4376 oder ihm5997 etwas abkaufst, soll keiner376 seinen Bruder251 übervorteilen3238,

15 sondern nach310 der Zahl4557 vom Halljahr3104 an sollst du es von ihm5997 kaufen7069; und was die4557 Jahre8141 hernach tragen mögen8393, so hoch soll er dir‘s verkaufen4376.

16 Nach6310 der Menge7230 der Jahre8141 sollst du den Kauf4736 steigern7235 und nach der Wenige der Jahre8141 sollst du den Kauf4736 ringern; denn er soll dir‘s, nachdem6310 es tragen mag8393, verkaufen4376.

17 So übervorteile3238 nun keiner376 seinen Nächsten5997, sondern fürchte3372 dich vor deinem GOtt430; denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

18 Darum tut6213 nach meinen Satzungen2708 und haltet8104 meine Rechte4941, daß ihr3427 danach tut6213, auf daß ihr im Lande776 sicher983 wohnen möget.

19 Denn das Land776 soll euch seine Früchte6529 geben5414, daß ihr3427 zu essen398 genug7648 habet und sicher983 darinnen wohnet.

20 Und ob du würdest sagen559: Was sollen wir essen398 im siebenten7637 Jahr8141? denn wir säen2232 nicht, so sammeln622 wir auch kein Getreide8393 ein:

21 da will6680 ich meinem Segen1293 über euch im sechsten8345 Jahr8141 gebieten, daß er soll dreier7969 Jahre8141 Getreide8393 machen6213,

22 daß ihr säet2232 im achten8066 Jahr8141 und von dem alten3465 Getreide8393 esset398 bis in das neunte8671 Jahr8141, daß ihr vom alten3465 esset398, bis wieder neu Getreide8393 kommt935.

23 Darum sollt ihr das Land776 nicht4376 verkaufen ewiglich; denn das Land776 ist mein, und ihr seid Fremdlinge1616 und Gäste8453 vor mir.

24 Und sollt in all eurem272 Lande das776 Land776 zu lösen1353 geben5414.

25 Wenn dein Bruder251 verarmet und verkauft4376 dir seine Habe272, und sein nächster7138 Freund kommt935 zu ihm, daß er‘s löse, so soll er‘s lösen1350, was sein Bruder251 verkauft hat1350.

26 Wenn aber jemand keinen Löser hat1350 und kann5381 mit seiner Hand3027 so viel zuwege bringen4672, daß er‘s ein376 Teil löse1353,

27 so soll man rechnen2803 von dem Jahr8141, da er376‘s hat4465 verkauft4376, und dem Verkäufer die übrigen Jahre wieder7725 einräumen, daß er wieder7725 zu seiner Habe272 komme.

28 Kann aber seine Hand3027 nicht so1767 viel finden4672, daß eines Teils ihm wieder7725 werde, so soll, daß er verkauft hat4465, in8141 der Hand3027 des Käufers7069 sein bis zum Halljahr3104; in demselben3104 soll es ausgehen, und er wieder7725 zu seiner Habe272 kommen3318.

29 Wer ein376 Wohnhaus4186 verkauft4376 inner der Stadtmauer2346, der hat4465 ein ganz Jahr8141 Frist, dasselbe wieder zu lösen1353; das soll1353 die Zeit3117 sein8552, darinnen er‘s lösen mag.

30 Wo er‘s1350 aber nicht löset, ehe denn das ganze8549 Jahr8141 um ist4390, so soll‘s der Käufer7069 ewiglich behalten6965 und1004 seine Nachkommen1755, und5892 soll nicht los ausgehen3318 im Halljahr3104.

31 Ist‘s aber ein Haus1004 auf dem Dorfe2691, da keine Mauer2346 um5439 ist, das soll man dem Felde7704 des Landes776 gleich rechnen2803 und soll los werden1353 und im Halljahr3104 ledig ausgehen3318.

32 Die Städte5892 der Leviten3881 und die Häuser1004 in den Städten5892, da ihre Habe272 innen ist, mögen immerdar5769 gelöset werden1353.

33 Wer etwas4465 von3318 den Leviten3881 löset, der soll‘s verlassen im Halljahr3104, es sei Haus1004 oder Stadt5892, das er besessen hat1350; denn die Häuser1004 in Städten5892 der Leviten3881 sind ihre Habe272 unter8432 den Kindern1121 Israel3478.

34 Aber das Feld7704 vor4054 ihren Städten5892 soll man nicht4376 verkaufen; denn das ist ihr Eigentum272 ewiglich5769.

35 Wenn dein Bruder251 verarmet und neben dir abnimmt, so sollst du ihn3027 aufnehmen2388 als einen Fremdling oder Gast1616, daß er2416 lebe neben dir.

36 Und sollst nicht Wucher5392 von ihm nehmen3947 noch Übersatz, sondern sollst dich vor deinem GOtt430 fürchten3372, auf daß dein Bruder251 neben dir leben2416 könne.

37 Denn du sollst ihm dein Geld3701 nicht5414 auf Wucher5392 tun5414, noch deine Speise400 auf Übersatz austun.

38 Denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430, der euch aus3318 Ägyptenland4714 geführet hat, daß ich euch das776 Land776 Kanaan3667 gäbe5414 und euer GOtt430 wäre.

39 Wenn dein Bruder251 verarmet neben dir und5650 verkauft4376 sich dir, so sollst du ihn nicht lassen dienen5647 als5656 einen Leibeigenen,

40 sondern wie ein Taglöhner und Gast8453 soll er bei dir sein und bis an das Halljahr8141 bei dir dienen5647.

41 Dann soll er von3318 dir los ausgehen und seine Kinder1121 mit ihm; und soll wiederkommen7725 zu seinem Geschlecht4940 und zu seiner Väter1 Habe272.

42 Denn sie sind meine Knechte5650, die ich aus3318 Ägyptenland776 geführet habe; darum soll man sie nicht4376 auf leibeigene Weise4466 verkaufen.

43 Und sollst nicht mit der Strenge6531 über sie herrschen7287, sondern dich fürchten3372 vor deinem GOtt430.

44 Willst du aber leibeigene Knechte5650 und5650 Mägde519 haben, so sollst du sie kaufen7069 von den Heiden1471, die um euch her5439 sind,

45 von den Gästen, die Fremdlinge unter euch1481 sind, und1121 von ihren Nachkommen4940, die sie bei euch in eurem Lande776 zeugen: dieselben sollt ihr3205 zu eigen272 haben

46 und sollt sie besitzen5157, und eure Kinder1121 nach euch310, zum Eigentum272 für5769 und für; die sollt ihr leibeigene Knechte sein3423 lassen5647. Aber über eure Brüder251, die Kinder1121 Israel3478, soll keiner376 des andern251 herrschen7287 mit der Strenge6531.

47 Wenn irgend ein Fremdling1616 oder Gast1616 bei dir zunimmt5381, und dein Bruder251 neben ihm verarmet und sich3027 dem Fremdling1616 oder Gast8453 bei dir oder jemand von seinem4940 Stamm6133 verkauft4376,

48 so soll er nach310 seinem Verkaufen4376 Recht haben, wieder los zu werden1353, und es mag ihn jemand259 unter seinen Brüdern251 lösen1350,

49 oder sein Vetter1730 oder Vetters1730 Sohn1121, oder sonst sein nächster Blutsfreund seines Geschlechts4940; oder so seine selbst Hand3027 so viel erwirbt5381, so soll er1350 sich1320 lösen1350.

50 Und soll mit seinem Käufer rechnen2803 vom Jahr8141 an, da3117 er sich verkauft4376 hatte7069, bis aufs Halljahr3104; und das Geld3701 soll nach der Zahl4557 der Jahre8141 seines Verkaufens gerechnet werden; und soll sein Taglohn der ganzen Zeit8141 mit einrechnen.

51 Sind noch viel Jahre8141 bis an das Halljahr, so soll1353 er nach6310 denselben desto mehr7227 zu lösen geben, danach er gekauft ist7725.

52 Sind aber6310 wenig4592 Jahre8141 übrig7604 bis an das Halljahr3104, so soll er2803 auch danach wieder7725 geben zu seiner Lösung1353 und soll sein Taglohn von Jahr8141 zu Jahr8141 mit einrechnen.

53 Und sollst nicht lassen mit der Strenge6531 über ihn herrschen7287 vor deinen Augen5869.

54 Wird er aber auf diese Weise sich nicht lösen1350, so soll er im Halljahr8141 los ausgehen3318 und seine Kinder1121 mit ihm.

55 Denn die Kinder1121 Israel3478 sind meine Knechte5650, die ich aus3318 Ägyptenland776 geführet habe. Ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

Левит

Розділ 25

1 І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.

3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти.

5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.

6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.

8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.

10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.

11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,

12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.

13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.

14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.

15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.

17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!

18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.

19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.

20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?

21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.

22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.

23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.

24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.

25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.

26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,

27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.

28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.

29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.

30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.

31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.

33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.

35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.

36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.

37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.

38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.

39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —

40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:

42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.

43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.

45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.

46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.

47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,

48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,

49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.

50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.

51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.

52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.

53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.

54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,

55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!

Das dritte Buch Mose (Levitikus)

Kapitel 25

Левит

Розділ 25

1 Und der HErr3068 redete1696 mit Mose4872 auf dem Berge2022 Sinai5514 und sprach559:

1 І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:

2 Rede mit den Kindern1121 Israel3478 und sprich1696 zu ihnen: Wenn ihr ins Land776 kommt935, das ich559 euch geben5414 werde, so soll das Land776 seine Feier dem HErrn3068 feiern7673,

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.

3 daß du sechs8337 Jahre8141 dein Feld7704 besäest2232 und sechs8337 Jahre8141 deinen Weinberg3754 beschneidest2168 und sammelst622 die Früchte8393 ein.

3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

4 Aber im siebenten7637 Jahr8141 soll das Land776 seine große7677 Feier dem HErrn3068 feiern, darin du dein Feld7704 nicht besäen2232 noch deinen Weinberg3754 beschneiden sollst2168.

4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти.

5 Was aber von ihm selber nach deiner Ernte7105 wächst5599, sollst du nicht ernten7114, und die Trauben6025, so ohne deine Arbeit wachsen5139, sollst du nicht lesen1219, dieweil es ein Feierjahr ist des Landes776.

5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.

6 Sondern die Feier des Landes776 sollt ihr darum halten, daß du davon essest, dein Knecht5650, deine Magd519, dein Taglöhner, dein Hausgenoß, dein Fremdling1481 bei dir,

6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

7 dein Vieh929 und die Tiere2416 in deinem Lande776. Alle Früchte8393 sollen Speise sein398.

7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.

8 Und du sollst zählen solcher Feierjahre sieben7651, daß sieben7651 Jahre8141 siebenmal gezählet werden5608 und die Zeit3117 der sieben Feierjahre mache neunundvierzig8672 Jahre.

8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

9 Da sollst du die Posaune7782 lassen blasen5674 durch5674 all euer Land776 am zehnten6218 Tage3117 des siebenten7637 Monden2320, eben am Tage der Versöhnung3725.

9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.

10 Und ihr3427 sollt das776 fünfzigste Jahr8141 heiligen6942 und sollt es ein376 Erlaßjahr heißen7121 im Lande allen, die drinnen wohnen; denn es ist euer Halljahr8141, da soll ein376 jeglicher bei euch7725 wieder7725 zu seiner Habe272 und zu seinem Geschlecht4940 kommen.

10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.

11 Denn das fünfzigste Jahr8141 ist euer Halljahr3104; ihr sollt nicht säen2232, auch, was von ihm selber wächst5599, nicht ernten7114, auch was ohne Arbeit wächst5139 im Weinberge, nicht lesen1219.

11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,

12 Denn das Halljahr3104 soll unter euch heilig6944 sein. Ihr sollt aber essen398, was das Feld7704 trägt8393.

12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.

13 Das ist das Halljahr8141, da jedermann376 wieder7725 zu dem Seinen272 kommen soll.

13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.

14 Wenn du3027 nun etwas4465 deinem Nächsten5997 verkaufst4376 oder ihm5997 etwas abkaufst, soll keiner376 seinen Bruder251 übervorteilen3238,

14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.

15 sondern nach310 der Zahl4557 vom Halljahr3104 an sollst du es von ihm5997 kaufen7069; und was die4557 Jahre8141 hernach tragen mögen8393, so hoch soll er dir‘s verkaufen4376.

15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

16 Nach6310 der Menge7230 der Jahre8141 sollst du den Kauf4736 steigern7235 und nach der Wenige der Jahre8141 sollst du den Kauf4736 ringern; denn er soll dir‘s, nachdem6310 es tragen mag8393, verkaufen4376.

16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.

17 So übervorteile3238 nun keiner376 seinen Nächsten5997, sondern fürchte3372 dich vor deinem GOtt430; denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!

18 Darum tut6213 nach meinen Satzungen2708 und haltet8104 meine Rechte4941, daß ihr3427 danach tut6213, auf daß ihr im Lande776 sicher983 wohnen möget.

18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.

19 Denn das Land776 soll euch seine Früchte6529 geben5414, daß ihr3427 zu essen398 genug7648 habet und sicher983 darinnen wohnet.

19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.

20 Und ob du würdest sagen559: Was sollen wir essen398 im siebenten7637 Jahr8141? denn wir säen2232 nicht, so sammeln622 wir auch kein Getreide8393 ein:

20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?

21 da will6680 ich meinem Segen1293 über euch im sechsten8345 Jahr8141 gebieten, daß er soll dreier7969 Jahre8141 Getreide8393 machen6213,

21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.

22 daß ihr säet2232 im achten8066 Jahr8141 und von dem alten3465 Getreide8393 esset398 bis in das neunte8671 Jahr8141, daß ihr vom alten3465 esset398, bis wieder neu Getreide8393 kommt935.

22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.

23 Darum sollt ihr das Land776 nicht4376 verkaufen ewiglich; denn das Land776 ist mein, und ihr seid Fremdlinge1616 und Gäste8453 vor mir.

23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.

24 Und sollt in all eurem272 Lande das776 Land776 zu lösen1353 geben5414.

24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.

25 Wenn dein Bruder251 verarmet und verkauft4376 dir seine Habe272, und sein nächster7138 Freund kommt935 zu ihm, daß er‘s löse, so soll er‘s lösen1350, was sein Bruder251 verkauft hat1350.

25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.

26 Wenn aber jemand keinen Löser hat1350 und kann5381 mit seiner Hand3027 so viel zuwege bringen4672, daß er‘s ein376 Teil löse1353,

26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,

27 so soll man rechnen2803 von dem Jahr8141, da er376‘s hat4465 verkauft4376, und dem Verkäufer die übrigen Jahre wieder7725 einräumen, daß er wieder7725 zu seiner Habe272 komme.

27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.

28 Kann aber seine Hand3027 nicht so1767 viel finden4672, daß eines Teils ihm wieder7725 werde, so soll, daß er verkauft hat4465, in8141 der Hand3027 des Käufers7069 sein bis zum Halljahr3104; in demselben3104 soll es ausgehen, und er wieder7725 zu seiner Habe272 kommen3318.

28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.

29 Wer ein376 Wohnhaus4186 verkauft4376 inner der Stadtmauer2346, der hat4465 ein ganz Jahr8141 Frist, dasselbe wieder zu lösen1353; das soll1353 die Zeit3117 sein8552, darinnen er‘s lösen mag.

29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.

30 Wo er‘s1350 aber nicht löset, ehe denn das ganze8549 Jahr8141 um ist4390, so soll‘s der Käufer7069 ewiglich behalten6965 und1004 seine Nachkommen1755, und5892 soll nicht los ausgehen3318 im Halljahr3104.

30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.

31 Ist‘s aber ein Haus1004 auf dem Dorfe2691, da keine Mauer2346 um5439 ist, das soll man dem Felde7704 des Landes776 gleich rechnen2803 und soll los werden1353 und im Halljahr3104 ledig ausgehen3318.

31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

32 Die Städte5892 der Leviten3881 und die Häuser1004 in den Städten5892, da ihre Habe272 innen ist, mögen immerdar5769 gelöset werden1353.

32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.

33 Wer etwas4465 von3318 den Leviten3881 löset, der soll‘s verlassen im Halljahr3104, es sei Haus1004 oder Stadt5892, das er besessen hat1350; denn die Häuser1004 in Städten5892 der Leviten3881 sind ihre Habe272 unter8432 den Kindern1121 Israel3478.

33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

34 Aber das Feld7704 vor4054 ihren Städten5892 soll man nicht4376 verkaufen; denn das ist ihr Eigentum272 ewiglich5769.

34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.

35 Wenn dein Bruder251 verarmet und neben dir abnimmt, so sollst du ihn3027 aufnehmen2388 als einen Fremdling oder Gast1616, daß er2416 lebe neben dir.

35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.

36 Und sollst nicht Wucher5392 von ihm nehmen3947 noch Übersatz, sondern sollst dich vor deinem GOtt430 fürchten3372, auf daß dein Bruder251 neben dir leben2416 könne.

36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.

37 Denn du sollst ihm dein Geld3701 nicht5414 auf Wucher5392 tun5414, noch deine Speise400 auf Übersatz austun.

37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.

38 Denn ich bin der HErr3068, euer GOtt430, der euch aus3318 Ägyptenland4714 geführet hat, daß ich euch das776 Land776 Kanaan3667 gäbe5414 und euer GOtt430 wäre.

38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.

39 Wenn dein Bruder251 verarmet neben dir und5650 verkauft4376 sich dir, so sollst du ihn nicht lassen dienen5647 als5656 einen Leibeigenen,

39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —

40 sondern wie ein Taglöhner und Gast8453 soll er bei dir sein und bis an das Halljahr8141 bei dir dienen5647.

40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

41 Dann soll er von3318 dir los ausgehen und seine Kinder1121 mit ihm; und soll wiederkommen7725 zu seinem Geschlecht4940 und zu seiner Väter1 Habe272.

41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:

42 Denn sie sind meine Knechte5650, die ich aus3318 Ägyptenland776 geführet habe; darum soll man sie nicht4376 auf leibeigene Weise4466 verkaufen.

42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.

43 Und sollst nicht mit der Strenge6531 über sie herrschen7287, sondern dich fürchten3372 vor deinem GOtt430.

43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

44 Willst du aber leibeigene Knechte5650 und5650 Mägde519 haben, so sollst du sie kaufen7069 von den Heiden1471, die um euch her5439 sind,

44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.

45 von den Gästen, die Fremdlinge unter euch1481 sind, und1121 von ihren Nachkommen4940, die sie bei euch in eurem Lande776 zeugen: dieselben sollt ihr3205 zu eigen272 haben

45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.

46 und sollt sie besitzen5157, und eure Kinder1121 nach euch310, zum Eigentum272 für5769 und für; die sollt ihr leibeigene Knechte sein3423 lassen5647. Aber über eure Brüder251, die Kinder1121 Israel3478, soll keiner376 des andern251 herrschen7287 mit der Strenge6531.

46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.

47 Wenn irgend ein Fremdling1616 oder Gast1616 bei dir zunimmt5381, und dein Bruder251 neben ihm verarmet und sich3027 dem Fremdling1616 oder Gast8453 bei dir oder jemand von seinem4940 Stamm6133 verkauft4376,

47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,

48 so soll er nach310 seinem Verkaufen4376 Recht haben, wieder los zu werden1353, und es mag ihn jemand259 unter seinen Brüdern251 lösen1350,

48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,

49 oder sein Vetter1730 oder Vetters1730 Sohn1121, oder sonst sein nächster Blutsfreund seines Geschlechts4940; oder so seine selbst Hand3027 so viel erwirbt5381, so soll er1350 sich1320 lösen1350.

49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.

50 Und soll mit seinem Käufer rechnen2803 vom Jahr8141 an, da3117 er sich verkauft4376 hatte7069, bis aufs Halljahr3104; und das Geld3701 soll nach der Zahl4557 der Jahre8141 seines Verkaufens gerechnet werden; und soll sein Taglohn der ganzen Zeit8141 mit einrechnen.

50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.

51 Sind noch viel Jahre8141 bis an das Halljahr, so soll1353 er nach6310 denselben desto mehr7227 zu lösen geben, danach er gekauft ist7725.

51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.

52 Sind aber6310 wenig4592 Jahre8141 übrig7604 bis an das Halljahr3104, so soll er2803 auch danach wieder7725 geben zu seiner Lösung1353 und soll sein Taglohn von Jahr8141 zu Jahr8141 mit einrechnen.

52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.

53 Und sollst nicht lassen mit der Strenge6531 über ihn herrschen7287 vor deinen Augen5869.

53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.

54 Wird er aber auf diese Weise sich nicht lösen1350, so soll er im Halljahr8141 los ausgehen3318 und seine Kinder1121 mit ihm.

54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,

55 Denn die Kinder1121 Israel3478 sind meine Knechte5650, die ich aus3318 Ägyptenland776 geführet habe. Ich bin der HErr3068, euer GOtt430.

55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!

1.0x