CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Röm. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Brief des Paulus an die Römer

Kapitel 9

1 Ich sage3004 die Wahrheit225 in1722 Christo5547 und lüge5574 nicht3756, des mir3427 Zeugnis4828 gibt4828 mein3450 Gewissen4893 in1722 dem Heiligen40 Geist4151,

2 daß3754 ich3427 große3173 Traurigkeit3077 und2532 Schmerzen3601 ohne Unterlaß88 in meinem3450 Herzen2588 habe2076.

3 Ich1473 habe gewünschet, verbannet zu2596 sein1511 von575 Christo5547 für5228 meine3450 Brüder80, die meine3450 Gefreundeten4773 sind nach1063 dem846 Fleisch4561,

4 die da sind1526 von Israel2475, welchen gehört die Kindschaft5206 und2532 die Herrlichkeit1391 und2532 der3748 Bund1242 und2532 das3739 Gesetz3548 und2532 der Gottesdienst2999 und2532 die Verheißung1860;

5 welcher3739 auch2532 sind die3739 Väter3962, aus1537 welchen Christus5547 herkommt nach2596 dem Fleische4561, der da ist5607 GOtt2316 über1909 alles3956, gelobet2128 in1519 Ewigkeit165! Amen281.

6 Aber nicht3756 sage ich solches3634, daß3754 Gottes2316 Wort3056 darum aus sei1601. Denn1063 es sind nicht3756 alle Israeliten, die3778 von1537 Israel2474 sind;

7 auch nicht3761 alle3956, die Abrahams11 Same4690 sind1526, sind darum3754 auch Kinder5043, sondern235: In1722 Isaak2464 soll2564 dir4671 der Same4690 genannt2564 sein.

8 Das5023 ist5123, nicht3756 sind das Gottes2316 Kinder5043, die nach1519 dem Fleisch4561 Kinder5043 sind, sondern235 die Kinder5043 der Verheißung1860 werden für Samen4690 gerechnet3049.

9 Denn1063 dies ist2071 ein Wort der Verheißung1860, da er3778 spricht: Um3056 diese5126 Zeit2596 will ich kommen2064, und2532 Sara4564 soll einen Sohn haben.

10 Nicht3756 allein3440 aber1161 ist‘s2192 mit dem also, sondern235 auch2532, da Rebecka von1537 dem einigen Isaak2464, unserm2257 Vater3962, schwanger ward2845;

11 ehe die Kinder geboren1080 waren1080 und3366 weder3756 Gutes18 noch3380 Böses2556 getan1063 hatten4238, auf1537 daß2443 der Vorsatz4286 Gottes2316 bestünde3306 nach2596 der Wahl1589, ward2564 zu1537 ihr235 gesagt,

12 nicht aus Verdienst der Werke, sondern aus Gnaden des846 Berufes, also: Der Größere3187 soll dienstbar werden1398 dem Kleinern,

13 wie2531 denn geschrieben1125 stehet: Jakob2384 habe25 ich geliebet, aber1161 Esau2269 habe ich gehasset.

14 Was5101 wollen wir denn3844 hier sagen2046? Ist1096 denn GOtt2316 ungerecht93? Das sei ferne3361!

15 Denn1063 er spricht3004 zu Mose3475: Welchem ich302 gnädig bin1653, dem bin1653 ich302 gnädig, und2532 welches ich mich erbarme3627, des erbarme3627 ich mich.

16 So686 liegt es nun3767 nicht3756 an jemandes Wollen2309 oder3761 Laufen5143, sondern235 an Gottes2316 Erbarmen1653.

17 Denn1063 die846 Schrift1124 sagt3004 zu1722 Pharao5328: Eben darum hab‘ ich5124 dich4571 erweckt, daß3704 ich an1722 dir4671 meine3450 Macht1411 erzeige1731, auf daß3704 mein3450 Name3686 verkündiget werde1229 in1519 allen3956 Landen1093.

18 So3739 erbarmet er sich1653 nun3767; welches er will2309, und1161 verstocket4645, welchen3739 er will2309.

19 So sagest du3767 zu1063 mir3427: Was5101 schuldiget er846 denn2089 uns? Wer5101 kann seinem Willen1013 widerstehen436?

20 Ja3304, lieber Mensch444, wer5101 bist1488 du5599 denn, daß du4771 mit GOtt rechten willst470? Spricht2046 auch ein Werk4110 zu seinem Meister4111: Warum5101 machst4160 du mich3165 also3779?

21 Hat2192 nicht3756 ein Töpfer2763 Macht1849, aus1537 einem3303 Klumpen4081 zu1519 machen4160 ein Faß zu1519 Ehren5092 und2228 das846 andere zu Unehren819?

22 Derhalben, da2532 GOtt2316 wollte2309 Zorn3709 erzeigen1731 und1161 kundtun1107 seine Macht1415, hat1107 er mit1722 großer4183 Geduld3115 getragen die Gefäße4632 des Zorns3709, die da zugerichtet2675 sind zur1519 Verdammnis684,

23 auf1519 daß2443 er2532 kundtäte1107 den Reichtum4149 seiner Herrlichkeit1391 an1909 den Gefäßen4632 der Barmherzigkeit1656, die3739 er bereitet4282 hat zur Herrlichkeit1391,

24 welche er berufen hat2564, nämlich uns2248, nicht2532 allein3440 aus1537 den3739 Juden2453, sondern235 auch2532 aus1537 den Heiden1484.

25 Wie er denn auch2532 durch1722 Hosea5617 spricht3004: Ich will das mein3450 Volk2992 heißen2564, das nicht3756 mein3450 Volk2992 war, und2532 meine Liebe25, die nicht3756 die Liebe25 war.

26 Und2532 soll geschehen, an dem Ort5117, da3757 zu1722 ihnen gesagt ward4483: Ihr846 seid5210 nicht3756 mein3450 Volk2992, sollen sie Kinder des lebendigen2198 Gottes2316 genannt2564 werden2071.

27 Jesaja2268 aber1161 schreiet für5228 Israel2474: Wenn1437 die Zahl706 der Kinder von Israel2474 würde sein wie5613 der Sand285 am Meer2281, so wird5600 doch das Übrige selig4982 werden;

28 Denn1063 es wird4160 ein Verderben4931 und2532 Steuern4932 geschehen zur Gerechtigkeit1343, und3754 der3056 HErr2962 wird1909 dasselbige Steuern4932 tun4160 auf1722 Erden1093.

29 Und2532 wie2531 Jesaja2268 davor sagt: Wenn uns2254 nicht1508 der HErr2962 Zebaoth4519 hätte1096 lassen1459 Samen4690 überbleiben, so wären wir wie5613 Sodom4670 worden und2532 gleichwie5613 Gomorra1116.

30 Was5101 wollen wir nun3767 hier sagen2046? Das3588 wollen wir sagen: Die Heiden1484, die nicht3361 haben1377 nach der Gerechtigkeit1343 gestanden, haben2638 die Gerechtigkeit1343 erlanget; ich sage aber3754 von1537 der Gerechtigkeit1343, die aus dem3588 Glauben4102 kommt.

31 Israel2474 aber1161 hat1377 dem Gesetz3551 der Gerechtigkeit1343 nachgestanden und1519 hat5348 das Gesetz3551 der Gerechtigkeit1343 nicht3756 überkommen.

32 Warum1302 das? Darum, daß3754 sie es nicht3756 aus1537 dem Glauben4102, sondern235 als5613 aus1537 den Werken2041 des Gesetzes3551 suchen. Denn1063 sie haben sich4350 gestoßen an den Stein des Anlaufens,

33 wie2531 geschrieben1125 stehet: Siehe2400 da, ich lege5087 in1722 Zion4622 einen Stein des846 Anlaufens und2532 einen Fels4073 des Ärgernisses4625; und2532 wer3956 an1909 ihn glaubet4100, der soll2617 nicht3756 zuschanden werden2617.

До римлян

Розділ 9

1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,

2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!

3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,

5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.

6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.

8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.

9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.

10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,

11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні

12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,

13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.

14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!

15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.

16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.

18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.

19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“

20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,

24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“

27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,

28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“

29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“

30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,

33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“

Der Brief des Paulus an die Römer

Kapitel 9

До римлян

Розділ 9

1 Ich sage3004 die Wahrheit225 in1722 Christo5547 und lüge5574 nicht3756, des mir3427 Zeugnis4828 gibt4828 mein3450 Gewissen4893 in1722 dem Heiligen40 Geist4151,

1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,

2 daß3754 ich3427 große3173 Traurigkeit3077 und2532 Schmerzen3601 ohne Unterlaß88 in meinem3450 Herzen2588 habe2076.

2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!

3 Ich1473 habe gewünschet, verbannet zu2596 sein1511 von575 Christo5547 für5228 meine3450 Brüder80, die meine3450 Gefreundeten4773 sind nach1063 dem846 Fleisch4561,

3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 die da sind1526 von Israel2475, welchen gehört die Kindschaft5206 und2532 die Herrlichkeit1391 und2532 der3748 Bund1242 und2532 das3739 Gesetz3548 und2532 der Gottesdienst2999 und2532 die Verheißung1860;

4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,

5 welcher3739 auch2532 sind die3739 Väter3962, aus1537 welchen Christus5547 herkommt nach2596 dem Fleische4561, der da ist5607 GOtt2316 über1909 alles3956, gelobet2128 in1519 Ewigkeit165! Amen281.

5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.

6 Aber nicht3756 sage ich solches3634, daß3754 Gottes2316 Wort3056 darum aus sei1601. Denn1063 es sind nicht3756 alle Israeliten, die3778 von1537 Israel2474 sind;

6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,

7 auch nicht3761 alle3956, die Abrahams11 Same4690 sind1526, sind darum3754 auch Kinder5043, sondern235: In1722 Isaak2464 soll2564 dir4671 der Same4690 genannt2564 sein.

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.

8 Das5023 ist5123, nicht3756 sind das Gottes2316 Kinder5043, die nach1519 dem Fleisch4561 Kinder5043 sind, sondern235 die Kinder5043 der Verheißung1860 werden für Samen4690 gerechnet3049.

8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.

9 Denn1063 dies ist2071 ein Wort der Verheißung1860, da er3778 spricht: Um3056 diese5126 Zeit2596 will ich kommen2064, und2532 Sara4564 soll einen Sohn haben.

9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.

10 Nicht3756 allein3440 aber1161 ist‘s2192 mit dem also, sondern235 auch2532, da Rebecka von1537 dem einigen Isaak2464, unserm2257 Vater3962, schwanger ward2845;

10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,

11 ehe die Kinder geboren1080 waren1080 und3366 weder3756 Gutes18 noch3380 Böses2556 getan1063 hatten4238, auf1537 daß2443 der Vorsatz4286 Gottes2316 bestünde3306 nach2596 der Wahl1589, ward2564 zu1537 ihr235 gesagt,

11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні

12 nicht aus Verdienst der Werke, sondern aus Gnaden des846 Berufes, also: Der Größere3187 soll dienstbar werden1398 dem Kleinern,

12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,

13 wie2531 denn geschrieben1125 stehet: Jakob2384 habe25 ich geliebet, aber1161 Esau2269 habe ich gehasset.

13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.

14 Was5101 wollen wir denn3844 hier sagen2046? Ist1096 denn GOtt2316 ungerecht93? Das sei ferne3361!

14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!

15 Denn1063 er spricht3004 zu Mose3475: Welchem ich302 gnädig bin1653, dem bin1653 ich302 gnädig, und2532 welches ich mich erbarme3627, des erbarme3627 ich mich.

15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.

16 So686 liegt es nun3767 nicht3756 an jemandes Wollen2309 oder3761 Laufen5143, sondern235 an Gottes2316 Erbarmen1653.

16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 Denn1063 die846 Schrift1124 sagt3004 zu1722 Pharao5328: Eben darum hab‘ ich5124 dich4571 erweckt, daß3704 ich an1722 dir4671 meine3450 Macht1411 erzeige1731, auf daß3704 mein3450 Name3686 verkündiget werde1229 in1519 allen3956 Landen1093.

17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.

18 So3739 erbarmet er sich1653 nun3767; welches er will2309, und1161 verstocket4645, welchen3739 er will2309.

18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.

19 So sagest du3767 zu1063 mir3427: Was5101 schuldiget er846 denn2089 uns? Wer5101 kann seinem Willen1013 widerstehen436?

19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“

20 Ja3304, lieber Mensch444, wer5101 bist1488 du5599 denn, daß du4771 mit GOtt rechten willst470? Spricht2046 auch ein Werk4110 zu seinem Meister4111: Warum5101 machst4160 du mich3165 also3779?

20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

21 Hat2192 nicht3756 ein Töpfer2763 Macht1849, aus1537 einem3303 Klumpen4081 zu1519 machen4160 ein Faß zu1519 Ehren5092 und2228 das846 andere zu Unehren819?

21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

22 Derhalben, da2532 GOtt2316 wollte2309 Zorn3709 erzeigen1731 und1161 kundtun1107 seine Macht1415, hat1107 er mit1722 großer4183 Geduld3115 getragen die Gefäße4632 des Zorns3709, die da zugerichtet2675 sind zur1519 Verdammnis684,

22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,

23 auf1519 daß2443 er2532 kundtäte1107 den Reichtum4149 seiner Herrlichkeit1391 an1909 den Gefäßen4632 der Barmherzigkeit1656, die3739 er bereitet4282 hat zur Herrlichkeit1391,

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,

24 welche er berufen hat2564, nämlich uns2248, nicht2532 allein3440 aus1537 den3739 Juden2453, sondern235 auch2532 aus1537 den Heiden1484.

24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 Wie er denn auch2532 durch1722 Hosea5617 spricht3004: Ich will das mein3450 Volk2992 heißen2564, das nicht3756 mein3450 Volk2992 war, und2532 meine Liebe25, die nicht3756 die Liebe25 war.

25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,

26 Und2532 soll geschehen, an dem Ort5117, da3757 zu1722 ihnen gesagt ward4483: Ihr846 seid5210 nicht3756 mein3450 Volk2992, sollen sie Kinder des lebendigen2198 Gottes2316 genannt2564 werden2071.

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“

27 Jesaja2268 aber1161 schreiet für5228 Israel2474: Wenn1437 die Zahl706 der Kinder von Israel2474 würde sein wie5613 der Sand285 am Meer2281, so wird5600 doch das Übrige selig4982 werden;

27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,

28 Denn1063 es wird4160 ein Verderben4931 und2532 Steuern4932 geschehen zur Gerechtigkeit1343, und3754 der3056 HErr2962 wird1909 dasselbige Steuern4932 tun4160 auf1722 Erden1093.

28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“

29 Und2532 wie2531 Jesaja2268 davor sagt: Wenn uns2254 nicht1508 der HErr2962 Zebaoth4519 hätte1096 lassen1459 Samen4690 überbleiben, so wären wir wie5613 Sodom4670 worden und2532 gleichwie5613 Gomorra1116.

29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“

30 Was5101 wollen wir nun3767 hier sagen2046? Das3588 wollen wir sagen: Die Heiden1484, die nicht3361 haben1377 nach der Gerechtigkeit1343 gestanden, haben2638 die Gerechtigkeit1343 erlanget; ich sage aber3754 von1537 der Gerechtigkeit1343, die aus dem3588 Glauben4102 kommt.

30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 Israel2474 aber1161 hat1377 dem Gesetz3551 der Gerechtigkeit1343 nachgestanden und1519 hat5348 das Gesetz3551 der Gerechtigkeit1343 nicht3756 überkommen.

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 Warum1302 das? Darum, daß3754 sie es nicht3756 aus1537 dem Glauben4102, sondern235 als5613 aus1537 den Werken2041 des Gesetzes3551 suchen. Denn1063 sie haben sich4350 gestoßen an den Stein des Anlaufens,

32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,

33 wie2531 geschrieben1125 stehet: Siehe2400 da, ich lege5087 in1722 Zion4622 einen Stein des846 Anlaufens und2532 einen Fels4073 des Ärgernisses4625; und2532 wer3956 an1909 ihn glaubet4100, der soll2617 nicht3756 zuschanden werden2617.

33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“

1.0x