Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 15 |
|
1 Da sang |
|
2 Der HErr |
|
3 Der HErr |
|
4 Die Wagen |
|
5 Die Tiefe |
|
6 HErr |
|
7 Und mit deiner großen |
|
8 Durch dein Blasen |
|
9 Der Feind |
|
10 Da ließest du deinen Wind |
|
11 HErr |
|
12 Da du deine rechte Hand |
|
13 Du hast |
|
14 Da das die |
|
15 da |
|
16 Laß über |
|
17 Bringe |
|
18 Der HErr |
|
19 Denn Pharao |
|
20 Und Mirjam |
|
21 Und Mirjam |
|
22 Mose |
|
23 Da kamen |
|
24 Da murrete das Volk |
|
25 Er |
|
26 und sprach |
|
27 Und sie |
ВихідРозділ 15 |
|
1 |
|
2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його! |
|
3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння! |
|
4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений. |
|
5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь! |
|
6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи! |
|
7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому! |
|
8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря! |
|
9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“ |
|
10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо! |
|
11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче! |
|
12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула! |
|
13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині! |
|
14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської! |
|
15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці! |
|
16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув! |
|
17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої, |
|
18 і Господь зацарює навіки віків!“ |
|
19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря. |
|
20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями. |
|
21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“ |
|
22 |
|
23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́. |
|
24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“ |
|
25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував. |
|
26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“ |
|
27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою. |
Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 15 |
ВихідРозділ 15 |
|
1 Da sang |
1 |
|
2 Der HErr |
2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його! |
|
3 Der HErr |
3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння! |
|
4 Die Wagen |
4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений. |
|
5 Die Tiefe |
5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь! |
|
6 HErr |
6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи! |
|
7 Und mit deiner großen |
7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому! |
|
8 Durch dein Blasen |
8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря! |
|
9 Der Feind |
9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“ |
|
10 Da ließest du deinen Wind |
10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо! |
|
11 HErr |
11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче! |
|
12 Da du deine rechte Hand |
12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула! |
|
13 Du hast |
13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині! |
|
14 Da das die |
14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської! |
|
15 da |
15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці! |
|
16 Laß über |
16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув! |
|
17 Bringe |
17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої, |
|
18 Der HErr |
18 і Господь зацарює навіки віків!“ |
|
19 Denn Pharao |
19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря. |
|
20 Und Mirjam |
20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями. |
|
21 Und Mirjam |
21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“ |
|
22 Mose |
22 |
|
23 Da kamen |
23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́. |
|
24 Da murrete das Volk |
24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“ |
|
25 Er |
25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував. |
|
26 und sprach |
26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“ |
|
27 Und sie |
27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою. |