Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)Kapitel 2 |
|
1 Da wandten wir |
|
2 Und |
|
3 Ihr habt dies Gebirge |
|
4 Und gebeut dem Volk |
|
5 daß ihr |
|
6 Speise |
|
7 Denn der HErr |
|
8 Da wir |
|
9 Da sprach |
|
10 Die Emim haben vorzeiten |
|
11 Man hielt |
|
12 Auch wohneten vorzeiten in |
|
13 So macht euch nun auf |
|
14 Die Zeit |
|
15 Dazu war |
|
16 Und da alle der Kriegsleute |
|
17 redete |
|
18 Du wirst heute |
|
19 und wirst nahe kommen |
|
20 Es ist auch geschätzt für der Riesen |
|
21 Das war |
|
22 gleichwie er getan |
|
23 Und die |
|
24 Machet euch auf und ziehet |
|
25 Heutigestages |
|
26 Da sandte ich Boten |
|
27 Ich will durch dein Land |
|
28 Speise |
|
29 wie mir die Kinder |
|
30 Aber Sihon |
|
31 Und |
|
32 Und Sihon |
|
33 Aber der HErr |
|
34 Da |
|
35 Ohne das Vieh |
|
36 von Aroer |
|
37 Ohne zu dem Lande der Kinder |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
|
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
|
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
|
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
|
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
|
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
|
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
|
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
|
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
|
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
|
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
|
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
|
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
|
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
|
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
|
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
|
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
|
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
|
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
|
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
|
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
|
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
|
24 |
|
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
|
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
|
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
|
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
|
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
|
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
|
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
|
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
|
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
|
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
|
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
|
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
|
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |
Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)Kapitel 2 |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
|
1 Da wandten wir |
1 |
|
2 Und |
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
|
3 Ihr habt dies Gebirge |
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
|
4 Und gebeut dem Volk |
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
|
5 daß ihr |
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
|
6 Speise |
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
|
7 Denn der HErr |
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
|
8 Da wir |
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
|
9 Da sprach |
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
|
10 Die Emim haben vorzeiten |
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
|
11 Man hielt |
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
|
12 Auch wohneten vorzeiten in |
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
|
13 So macht euch nun auf |
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
|
14 Die Zeit |
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
|
15 Dazu war |
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
|
16 Und da alle der Kriegsleute |
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
|
17 redete |
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
|
18 Du wirst heute |
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
|
19 und wirst nahe kommen |
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
|
20 Es ist auch geschätzt für der Riesen |
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
|
21 Das war |
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
|
22 gleichwie er getan |
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
|
23 Und die |
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
|
24 Machet euch auf und ziehet |
24 |
|
25 Heutigestages |
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
|
26 Da sandte ich Boten |
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
|
27 Ich will durch dein Land |
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
|
28 Speise |
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
|
29 wie mir die Kinder |
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
|
30 Aber Sihon |
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
|
31 Und |
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
|
32 Und Sihon |
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
|
33 Aber der HErr |
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
|
34 Da |
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
|
35 Ohne das Vieh |
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
|
36 von Aroer |
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
|
37 Ohne zu dem Lande der Kinder |
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |