CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 32

1 Des Morgens1242 aber stund Laban3837 frühe auf7925, küssete seine Kinder1121 und3837 Töchter1323 und segnete1288 sie5401; und zog3212 hin und kam wieder7725 an seinen Ort4725.

2 Jakob3290 aber zog1980 seinen Weg1870; und es begegneten6293 ihm die Engel4397 Gottes430.

3 Und3290 da er sie sah7200, sprach559 er: Es8034 sind Gottes430 Heere4264; und hieß7121 dieselbige Stätte4725 Mahanaim4266.

4 Jakob3290 aber schickte7971 Boten4397 vor6440 ihm her zu seinem Bruder251 Esau6215 ins Land776 Seir8165, in der Gegend7704 Edom.

5 Und befahl6680 ihnen und sprach559: Also saget meinem Herrn113 Esau6215: Dein Knecht5650 Jakob3290 läßt dir sagen559: Ich559 bin bis daher bei Laban3837 lange außen1481 gewesen309

6 und habe Rinder7794 und Esel2543, Schafe6629, Knechte5650 und Mägde8198; und habe ausgesandt7971 dir, meinem Herrn113, anzusagen5046, daß ich Gnade2580 vor deinen Augen5869 fände4672.

7 Die Boten4397 kamen935 wieder7725 zu1980 Jakob3290 und sprachen559: Wir kamen zu deinem Bruder251 Esau6215; und er zeucht dir auch entgegen7125 mit vierhundert3967 Mann376.

8 Da fürchtete3372 sich Jakob3290 sehr3966, und ihm ward3334 bange; und teilete das Volk5971, das bei ihm war, und die Schafe6629 und die Rinder1241 und die Kamele1581 in zwei8147 Heere4264.

9 Und sprach559: So Esau6215 kommt935 auf das eine259 Heer4264 und schlägt5221 es, so wird das übrige7604 entrinnen6413.

10 Weiter sprach559 Jakob3290: GOtt430 meines Vaters1 Abraham85 und GOtt430 meines Vaters1 Isaak3327, HErr3068, der du zu mir gesagt559 hast: Zeuch wieder7725 in dein Land776 und zu deiner Freundschaft4138, ich will dir wohltun3190:

11 ich bin geringe aller Barmherzigkeit2617 und aller Treue571, die du an deinem Knechte5650 getan hast; denn ich hatte6213 nicht mehr weder diesen Stab4731, da ich über5674 diesen Jordan3383 ging, und nun bin ich zwei8147 Heere4264 worden.

12 Errette5337 mich3373 von der Hand3027 meines Bruders251, von der Hand3027 Esaus; denn ich fürchte mich vor5921 ihm, daß er nicht komme935 und6215 schlage5221 mich, die Mütter517 samt den Kindern1121.

13 Du5608 hast gesagt559: Ich will3190 dir wohltun3190 und deinen Samen2233 machen7760 wie den Sand2344 am Meer3220, den man nicht zählen kann vor der Menge7230.

14 Und er blieb die Nacht3885 da und nahm3947 von3027 dem, das er vorhanden hatte935, Geschenk4503 seinem Bruder251 Esau6215:

15 zweihundert3967 Ziegen5795, zwanzig6242 Böcke352, zweihundert3967 Schafe7353, zwanzig6242 Widder8495

16 und dreißig7970 säugende3243 Kamele1581 mit ihren Füllen1121, vierzig705 Kühe6510 und zehn6235 Farren6499, zwanzig6242 Eselinnen860 mit zehn6235 Füllen5895;

17 und5650 tat5414 sie unter6440 die Hand3027 seiner Knechte5650, je eine Herde5739 besonders, und sprach559 zu ihnen: Gehet5674 vor mir hin und lasset7760 Raum7305 zwischen996 einer Herde5739 nach der andern.

18 Und gebot6680 dem ersten7223 und sprach559: Wenn dir mein Bruder251 Esau6215 begegnet6298 und dich fraget: Wem gehörest du7592 an? und wo willst du559 hin3212? und wes ist‘s, das du vor6440 dir treibest?

19 sollst du sagen559: Es gehöret deinem Knechte5650 Jakob3290 zu, der sendet7971 Geschenk4503 seinem Herrn113 Esau6215 und zeucht hinter uns hernach310.

20 Also gebot6680 er auch1571 dem andern8145 und310 dem dritten7992 und allen, die den Herden5739 nachgingen, und sprach1696: Wie ich euch1980 gesagt559 habe1697, so saget zu Esau6215, wenn ihr ihm begegnet4672,

21 und310 saget ja auch1571: Siehe, dein Knecht5650 Jakob3290 ist hinter310 uns. Denn er gedachte559, ich559 will1980 ihn6440 versöhnen3722 mit dem Geschenk4503, das vor6440 mir6440 hergehet; danach will7200 ich ihn sehen, vielleicht wird er mich6440 annehmen5375.

22 Also ging5674 das Geschenk4503 vor6440 ihm her, aber er blieb dieselbe Nacht3885 beim Heer4264.

23 Und stund auf6965 in der259 Nacht3915 und nahm3947 seine8147 zwei8147 Weiber802 und die zwo Mägde8198 und seine elf Kinder3206 und zog5674 an die Furt4569 Jabbok2999,

24 nahm3947 sie und führete sie über5674 das Wasser5158, daß hinüberkam, was er hatte;

25 und3290 blieb3498 allein. Da rang79 ein Mann376 mit ihm, bis die Morgenröte7837 anbrach5927.

26 Und3290 da er sah7200, daß er ihn nicht übermochte3201, rührete er das Gelenk3409 seiner Hüfte3409 an; und das Gelenk seiner Hüfte3709 ward5060 über dem Ringen79 mit ihm verrenkt3363.

27 Und er sprach559: Laß mich7971 gehen, denn518 die Morgenröte7837 bricht an5927. Aber er antwortete559: Ich lasse dich nicht, du segnest1288 mich7971 denn.

28 Er sprach559: Wie heißest du8034? Er antwortete559: Jakob3290.

29 Er sprach559: Du559 sollst nicht mehr Jakob3290 heißen8034, sondern Israel3478. Denn du hast mit GOtt430 und mit Menschen582 gekämpft8280 und bist obgelegen3201.

30 Und Jakob3290 fragte7592 ihn8034 und sprach559: Sage5046 doch, wie heißest du7592? Er aber sprach559: Warum2088 fragest du, wie ich heiße? Und er segnete1288 ihn8034 daselbst.

31 Und Jakob3290 hieß7121 die8034 Stätte4725 Pniel6439; denn ich habe GOtt430 von6440 Angesicht6440 gesehen7200, und meine See LE5315 ist genesen5337.

32 Und als er vor Pniel6439 überkam, ging5674 ihm die Sonne8121 auf; und er hinkte6760 an seiner Hüfte3409.

33 Daher essen398 die Kinder1121 Israel3478 keine Spannader5384 auf dem Gelenk3709 der Hüfte3709 bis auf den heutigen Tag3117, darum daß die Spannader5384 an dem Gelenk3409 der Hüfte3409 Jakobs3290 gerühret ward5060.

Буття

Розділ 32

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 32

Буття

Розділ 32

1 Des Morgens1242 aber stund Laban3837 frühe auf7925, küssete seine Kinder1121 und3837 Töchter1323 und segnete1288 sie5401; und zog3212 hin und kam wieder7725 an seinen Ort4725.

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 Jakob3290 aber zog1980 seinen Weg1870; und es begegneten6293 ihm die Engel4397 Gottes430.

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 Und3290 da er sie sah7200, sprach559 er: Es8034 sind Gottes430 Heere4264; und hieß7121 dieselbige Stätte4725 Mahanaim4266.

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 Jakob3290 aber schickte7971 Boten4397 vor6440 ihm her zu seinem Bruder251 Esau6215 ins Land776 Seir8165, in der Gegend7704 Edom.

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 Und befahl6680 ihnen und sprach559: Also saget meinem Herrn113 Esau6215: Dein Knecht5650 Jakob3290 läßt dir sagen559: Ich559 bin bis daher bei Laban3837 lange außen1481 gewesen309

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 und habe Rinder7794 und Esel2543, Schafe6629, Knechte5650 und Mägde8198; und habe ausgesandt7971 dir, meinem Herrn113, anzusagen5046, daß ich Gnade2580 vor deinen Augen5869 fände4672.

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 Die Boten4397 kamen935 wieder7725 zu1980 Jakob3290 und sprachen559: Wir kamen zu deinem Bruder251 Esau6215; und er zeucht dir auch entgegen7125 mit vierhundert3967 Mann376.

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 Da fürchtete3372 sich Jakob3290 sehr3966, und ihm ward3334 bange; und teilete das Volk5971, das bei ihm war, und die Schafe6629 und die Rinder1241 und die Kamele1581 in zwei8147 Heere4264.

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 Und sprach559: So Esau6215 kommt935 auf das eine259 Heer4264 und schlägt5221 es, so wird das übrige7604 entrinnen6413.

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 Weiter sprach559 Jakob3290: GOtt430 meines Vaters1 Abraham85 und GOtt430 meines Vaters1 Isaak3327, HErr3068, der du zu mir gesagt559 hast: Zeuch wieder7725 in dein Land776 und zu deiner Freundschaft4138, ich will dir wohltun3190:

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 ich bin geringe aller Barmherzigkeit2617 und aller Treue571, die du an deinem Knechte5650 getan hast; denn ich hatte6213 nicht mehr weder diesen Stab4731, da ich über5674 diesen Jordan3383 ging, und nun bin ich zwei8147 Heere4264 worden.

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 Errette5337 mich3373 von der Hand3027 meines Bruders251, von der Hand3027 Esaus; denn ich fürchte mich vor5921 ihm, daß er nicht komme935 und6215 schlage5221 mich, die Mütter517 samt den Kindern1121.

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 Du5608 hast gesagt559: Ich will3190 dir wohltun3190 und deinen Samen2233 machen7760 wie den Sand2344 am Meer3220, den man nicht zählen kann vor der Menge7230.

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 Und er blieb die Nacht3885 da und nahm3947 von3027 dem, das er vorhanden hatte935, Geschenk4503 seinem Bruder251 Esau6215:

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 zweihundert3967 Ziegen5795, zwanzig6242 Böcke352, zweihundert3967 Schafe7353, zwanzig6242 Widder8495

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 und dreißig7970 säugende3243 Kamele1581 mit ihren Füllen1121, vierzig705 Kühe6510 und zehn6235 Farren6499, zwanzig6242 Eselinnen860 mit zehn6235 Füllen5895;

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 und5650 tat5414 sie unter6440 die Hand3027 seiner Knechte5650, je eine Herde5739 besonders, und sprach559 zu ihnen: Gehet5674 vor mir hin und lasset7760 Raum7305 zwischen996 einer Herde5739 nach der andern.

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 Und gebot6680 dem ersten7223 und sprach559: Wenn dir mein Bruder251 Esau6215 begegnet6298 und dich fraget: Wem gehörest du7592 an? und wo willst du559 hin3212? und wes ist‘s, das du vor6440 dir treibest?

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 sollst du sagen559: Es gehöret deinem Knechte5650 Jakob3290 zu, der sendet7971 Geschenk4503 seinem Herrn113 Esau6215 und zeucht hinter uns hernach310.

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 Also gebot6680 er auch1571 dem andern8145 und310 dem dritten7992 und allen, die den Herden5739 nachgingen, und sprach1696: Wie ich euch1980 gesagt559 habe1697, so saget zu Esau6215, wenn ihr ihm begegnet4672,

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 und310 saget ja auch1571: Siehe, dein Knecht5650 Jakob3290 ist hinter310 uns. Denn er gedachte559, ich559 will1980 ihn6440 versöhnen3722 mit dem Geschenk4503, das vor6440 mir6440 hergehet; danach will7200 ich ihn sehen, vielleicht wird er mich6440 annehmen5375.

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 Also ging5674 das Geschenk4503 vor6440 ihm her, aber er blieb dieselbe Nacht3885 beim Heer4264.

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 Und stund auf6965 in der259 Nacht3915 und nahm3947 seine8147 zwei8147 Weiber802 und die zwo Mägde8198 und seine elf Kinder3206 und zog5674 an die Furt4569 Jabbok2999,

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 nahm3947 sie und führete sie über5674 das Wasser5158, daß hinüberkam, was er hatte;

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 und3290 blieb3498 allein. Da rang79 ein Mann376 mit ihm, bis die Morgenröte7837 anbrach5927.

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 Und3290 da er sah7200, daß er ihn nicht übermochte3201, rührete er das Gelenk3409 seiner Hüfte3409 an; und das Gelenk seiner Hüfte3709 ward5060 über dem Ringen79 mit ihm verrenkt3363.

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 Und er sprach559: Laß mich7971 gehen, denn518 die Morgenröte7837 bricht an5927. Aber er antwortete559: Ich lasse dich nicht, du segnest1288 mich7971 denn.

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 Er sprach559: Wie heißest du8034? Er antwortete559: Jakob3290.

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 Er sprach559: Du559 sollst nicht mehr Jakob3290 heißen8034, sondern Israel3478. Denn du hast mit GOtt430 und mit Menschen582 gekämpft8280 und bist obgelegen3201.

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 Und Jakob3290 fragte7592 ihn8034 und sprach559: Sage5046 doch, wie heißest du7592? Er aber sprach559: Warum2088 fragest du, wie ich heiße? Und er segnete1288 ihn8034 daselbst.

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 Und Jakob3290 hieß7121 die8034 Stätte4725 Pniel6439; denn ich habe GOtt430 von6440 Angesicht6440 gesehen7200, und meine See LE5315 ist genesen5337.

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 Und als er vor Pniel6439 überkam, ging5674 ihm die Sonne8121 auf; und er hinkte6760 an seiner Hüfte3409.

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

33 Daher essen398 die Kinder1121 Israel3478 keine Spannader5384 auf dem Gelenk3709 der Hüfte3709 bis auf den heutigen Tag3117, darum daß die Spannader5384 an dem Gelenk3409 der Hüfte3409 Jakobs3290 gerühret ward5060.

33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.

1.0x