CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mat. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 14

1 Zu1722 der1565 Zeit2540 kam191 das Gerücht189 von JEsu2424 vor den Vierfürsten5076 Herodes.

2 Und2532 er3778 sprach2036 zu1722 seinen Knechten3816: Dieser5124 ist2076 Johannes2491 der Täufer910; er ist2532 von575 den Toten3498 auferstanden1453, darum tut1754 er solche Taten1411.

3 Denn1063 Herodes hatte Johannes2491 gegriffen2902, gebunden und2532 in1722 das Gefängnis5438 gelegt1210 von1223 wegen1223 der Herodias2266, seines846 Bruders80 Philippus5376 Weib1135.

4 Denn1063 Johannes2491 hatte2192 zu ihm846 gesagt3004: Es ist1832 nicht3756 recht1832, daß du4671 sie846 habest.

5 Und2532 er846 hätte2309 ihn gerne getötet615, fürchtete sich5399 aber vor dem Volk3793; denn3754 sie846 hielten2192 ihn für5613 einen Propheten4396.

6 Da2532 aber1161 Herodes seinen Jahrestag1077 beging71, da tanzte3738 die Tochter2364 der Herodias2266 vor ihnen3319. Das gefiel700 Herodes wohl.

7 Darum3606 verhieß3670 er ihr846 mit3326 einem Eide3727, er wollte ihr geben1325, was sie1437 fordern würde154.

8 Und1161 als sie zuvor von5259 ihrer Mutter3384 zugerichtet war4264, sprach5346 sie: Gib1325 mir3427 her5602 auf1909 einer Schüssel4094 das Haupt2776 Johannes2491 des Täufers910!

9 Und2532 der König935 ward traurig3076; doch um1223 des Eides3727 willen und2532 derer, die mit ihm zu Tische saßen4873, befahl2753 er‘s ihr zu geben1325.

10 Und2532 schickte hin3992 und enthauptete607 Johannes2491 im1722 Gefängnis5438.

11 Und2532 sein Haupt2776 ward hergetragen5342 in1909 einer Schüssel4094 und2532 dem Mägdlein2877 gegeben1325; und2532 sie846 brachte5342 es ihrer Mutter3384.

12 Da kamen4334 seine846 Jünger3101 und2532 nahmen142 seinen846 Leib4983 und2532 begruben2290 ihn und2532 kamen2064 und verkündigten518 das JEsu2424.

13 Da1564 das JEsus2424 hörete, wich402 er846 von575 dannen auf einem Schiff4143 in1722 eine Wüste2048 allein. Und2532 da das Volk3793 das hörete, folgte190 es5117 ihm nach1519 zu191 Fuß3979 aus den Städten4172.

14 Und2532 JEsus2424 ging hervor1831 und2532 sah das1492 große4183 Volk3793; und2532 es846 jammerte4697 ihn846 derselbigen und heilete ihre Kranken732.

15 Am Abend3798 aber1161 traten seine846 Jünger3101 zu4334 ihm und2532 sprachen3004: Dies5117 ist2076 eine Wüste2048, und die1438 Nacht5610 fällt2235 daher; laß630 das Volk3793 von dir630, daß2443 sie846 hin3928 in1519 die Märkte2968 gehen1096 und ihnen Speise1033 kaufen59.

16 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Es ist2192 nicht3756 not5532, daß sie846 hingehen565; gebt1325 ihr846 ihnen zu essen5315!

17 Sie846 sprachen3004: Wir2532 haben2192 hier5602 nichts denn1508 fünf4002 Brote740 und1161 zwei1417 Fische2486.

18 Und1161 er846 sprach2036: Bringet mir3427 sie her5342!

19 Und2532 er hieß das Volk3793 sich lagern347 auf1909 das Gras5528 und2532 nahm2983 die fünf4002 Brote740 und2532 die zwei1417 Fische2486, sah auf308 gen1519 Himmel3772 und2532 dankte2127 und1161 brach‘s2806 und gab1325 die Brote740 den Jüngern3101, und die Jünger3101 gaben sie2753 dem Volk3793.

20 Und2532 sie aßen5315 alle3956 und2532 wurden satt5526 und2532 huben auf142, was übrigblieb4052 von Brocken2801, zwölf1427 Körbe2894 voll4134.

21 Die aber1161 gegessen hatten2068, der waren2258 bei5616 fünftausend4000 Mann435 ohne5565 Weiber1135 und2532 Kinder3813.

22 Und2532 alsbald2112 trieb315 JEsus2424 seine846 Jünger3101, daß sie in1519 das3739 Schiff4143 traten1684 und2532 vor ihm herüberfuhren4254, bis1519 er das Volk3793 von sich848 ließe630.

23 Und2532 da1563 er305 das Volk3793 von sich2398 gelassen hatte630, stieg er2258 auf1519 einen Berg3735 alleine, daß er betete4336. Und1161 am Abend3798 war1096 er alleine daselbst.

24 Und1161 das Schiff4143 war2258 schon2235 mitten3319, auf dem Meer2281 und litt Not928 von den Wellen2949; denn1063 der5259 Wind417 war2258 ihnen wider1727.

25 Aber1161 in der vierten5067 Nachtwache5438 kam JEsus2424 zu4314 ihnen846 und ging565 auf1909 dem Meer2281.

26 Und2532 da ihn die Jünger3101 sahen1492 auf1909 dem575 Meer2281 gehen4043, erschraken5015 sie846 und3754 sprachen3004: Es ist2076 ein Gespenst5326! und2532 schrieen2896 vor Furcht5401.

27 Und1161 alsbald2112 redete2980 JEsus2424 mit ihnen846 und sprach3004: Seid getrost2293, ich1473 bin‘s1510; fürchtet5399 euch5399 nicht3361!

28 Petrus4074 aber1161 antwortete611 ihm846 und sprach2036: HErr2962, bist1488 du4771 es, so1487 heiß2753 mich3165 zu4314 dir4571 kommen2064 auf1909 dem Wasser5204.

29 Und1161 er sprach2036: Komm2064 her2064! Und2532 Petrus4074 trat2597 aus dem575 Schiff4143 und ging4043 auf1909 dem Wasser5204, daß er zu4314 JEsu2424 käme.

30 Er5399 sah991 aber1161 einen starken2478 Wind417. Da erschrak er und2532 hub an756 zu sinken2670, schrie2896 und sprach3004: HErr2962, hilf4982 mir3165!

31 JEsus2424 aber1161 reckte bald2112 die Hand5495 aus1614 und2532 ergriff1949 ihn846 und sprach3004 zu ihm846: O du1365 Kleingläubiger3640, warum5101 zweifeltest du?

32 Und2532 sie846 traten1684 in1519 das Schiff4143, und der Wind417 legte2869 sich.

33 Die aber1161 im1722 Schiff4143 waren, kamen2064 und4352 fielen vor ihm846 nieder und sprachen3004: Du bist1488 wahrlich230 Gottes2316 Sohn.

34 Und2532 sie schifften hinüber1276 und kämen2064 in1519 das Land1093 Genezareth1082.

35 Und2532 da die Leute435 am1565 selbigen Ort5117 sein2192 gewahr wurden1921, schickten sie846 aus in1519 das1565 ganze3650 Land4066 umher und2532 brachten4374 allerlei3956 Ungesunde2560 zu649 ihm846

36 und2532 baten3870 ihn, daß2443 sie846 nur3440 seines Kleides2440 Saum2899 anrühreten. Und2532 alle3745, die da anrühreten, wurden1295 gesund.

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 14

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Zu1722 der1565 Zeit2540 kam191 das Gerücht189 von JEsu2424 vor den Vierfürsten5076 Herodes.

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 Und2532 er3778 sprach2036 zu1722 seinen Knechten3816: Dieser5124 ist2076 Johannes2491 der Täufer910; er ist2532 von575 den Toten3498 auferstanden1453, darum tut1754 er solche Taten1411.

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Denn1063 Herodes hatte Johannes2491 gegriffen2902, gebunden und2532 in1722 das Gefängnis5438 gelegt1210 von1223 wegen1223 der Herodias2266, seines846 Bruders80 Philippus5376 Weib1135.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Denn1063 Johannes2491 hatte2192 zu ihm846 gesagt3004: Es ist1832 nicht3756 recht1832, daß du4671 sie846 habest.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 Und2532 er846 hätte2309 ihn gerne getötet615, fürchtete sich5399 aber vor dem Volk3793; denn3754 sie846 hielten2192 ihn für5613 einen Propheten4396.

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 Da2532 aber1161 Herodes seinen Jahrestag1077 beging71, da tanzte3738 die Tochter2364 der Herodias2266 vor ihnen3319. Das gefiel700 Herodes wohl.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Darum3606 verhieß3670 er ihr846 mit3326 einem Eide3727, er wollte ihr geben1325, was sie1437 fordern würde154.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 Und1161 als sie zuvor von5259 ihrer Mutter3384 zugerichtet war4264, sprach5346 sie: Gib1325 mir3427 her5602 auf1909 einer Schüssel4094 das Haupt2776 Johannes2491 des Täufers910!

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 Und2532 der König935 ward traurig3076; doch um1223 des Eides3727 willen und2532 derer, die mit ihm zu Tische saßen4873, befahl2753 er‘s ihr zu geben1325.

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 Und2532 schickte hin3992 und enthauptete607 Johannes2491 im1722 Gefängnis5438.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 Und2532 sein Haupt2776 ward hergetragen5342 in1909 einer Schüssel4094 und2532 dem Mägdlein2877 gegeben1325; und2532 sie846 brachte5342 es ihrer Mutter3384.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 Da kamen4334 seine846 Jünger3101 und2532 nahmen142 seinen846 Leib4983 und2532 begruben2290 ihn und2532 kamen2064 und verkündigten518 das JEsu2424.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Da1564 das JEsus2424 hörete, wich402 er846 von575 dannen auf einem Schiff4143 in1722 eine Wüste2048 allein. Und2532 da das Volk3793 das hörete, folgte190 es5117 ihm nach1519 zu191 Fuß3979 aus den Städten4172.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 Und2532 JEsus2424 ging hervor1831 und2532 sah das1492 große4183 Volk3793; und2532 es846 jammerte4697 ihn846 derselbigen und heilete ihre Kranken732.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 Am Abend3798 aber1161 traten seine846 Jünger3101 zu4334 ihm und2532 sprachen3004: Dies5117 ist2076 eine Wüste2048, und die1438 Nacht5610 fällt2235 daher; laß630 das Volk3793 von dir630, daß2443 sie846 hin3928 in1519 die Märkte2968 gehen1096 und ihnen Speise1033 kaufen59.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Es ist2192 nicht3756 not5532, daß sie846 hingehen565; gebt1325 ihr846 ihnen zu essen5315!

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Sie846 sprachen3004: Wir2532 haben2192 hier5602 nichts denn1508 fünf4002 Brote740 und1161 zwei1417 Fische2486.

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 Und1161 er846 sprach2036: Bringet mir3427 sie her5342!

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 Und2532 er hieß das Volk3793 sich lagern347 auf1909 das Gras5528 und2532 nahm2983 die fünf4002 Brote740 und2532 die zwei1417 Fische2486, sah auf308 gen1519 Himmel3772 und2532 dankte2127 und1161 brach‘s2806 und gab1325 die Brote740 den Jüngern3101, und die Jünger3101 gaben sie2753 dem Volk3793.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 Und2532 sie aßen5315 alle3956 und2532 wurden satt5526 und2532 huben auf142, was übrigblieb4052 von Brocken2801, zwölf1427 Körbe2894 voll4134.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Die aber1161 gegessen hatten2068, der waren2258 bei5616 fünftausend4000 Mann435 ohne5565 Weiber1135 und2532 Kinder3813.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 Und2532 alsbald2112 trieb315 JEsus2424 seine846 Jünger3101, daß sie in1519 das3739 Schiff4143 traten1684 und2532 vor ihm herüberfuhren4254, bis1519 er das Volk3793 von sich848 ließe630.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Und2532 da1563 er305 das Volk3793 von sich2398 gelassen hatte630, stieg er2258 auf1519 einen Berg3735 alleine, daß er betete4336. Und1161 am Abend3798 war1096 er alleine daselbst.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 Und1161 das Schiff4143 war2258 schon2235 mitten3319, auf dem Meer2281 und litt Not928 von den Wellen2949; denn1063 der5259 Wind417 war2258 ihnen wider1727.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 Aber1161 in der vierten5067 Nachtwache5438 kam JEsus2424 zu4314 ihnen846 und ging565 auf1909 dem Meer2281.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Und2532 da ihn die Jünger3101 sahen1492 auf1909 dem575 Meer2281 gehen4043, erschraken5015 sie846 und3754 sprachen3004: Es ist2076 ein Gespenst5326! und2532 schrieen2896 vor Furcht5401.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 Und1161 alsbald2112 redete2980 JEsus2424 mit ihnen846 und sprach3004: Seid getrost2293, ich1473 bin‘s1510; fürchtet5399 euch5399 nicht3361!

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Petrus4074 aber1161 antwortete611 ihm846 und sprach2036: HErr2962, bist1488 du4771 es, so1487 heiß2753 mich3165 zu4314 dir4571 kommen2064 auf1909 dem Wasser5204.

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 Und1161 er sprach2036: Komm2064 her2064! Und2532 Petrus4074 trat2597 aus dem575 Schiff4143 und ging4043 auf1909 dem Wasser5204, daß er zu4314 JEsu2424 käme.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Er5399 sah991 aber1161 einen starken2478 Wind417. Da erschrak er und2532 hub an756 zu sinken2670, schrie2896 und sprach3004: HErr2962, hilf4982 mir3165!

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 JEsus2424 aber1161 reckte bald2112 die Hand5495 aus1614 und2532 ergriff1949 ihn846 und sprach3004 zu ihm846: O du1365 Kleingläubiger3640, warum5101 zweifeltest du?

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Und2532 sie846 traten1684 in1519 das Schiff4143, und der Wind417 legte2869 sich.

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 Die aber1161 im1722 Schiff4143 waren, kamen2064 und4352 fielen vor ihm846 nieder und sprachen3004: Du bist1488 wahrlich230 Gottes2316 Sohn.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Und2532 sie schifften hinüber1276 und kämen2064 in1519 das Land1093 Genezareth1082.

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 Und2532 da die Leute435 am1565 selbigen Ort5117 sein2192 gewahr wurden1921, schickten sie846 aus in1519 das1565 ganze3650 Land4066 umher und2532 brachten4374 allerlei3956 Ungesunde2560 zu649 ihm846

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 und2532 baten3870 ihn, daß2443 sie846 nur3440 seines Kleides2440 Saum2899 anrühreten. Und2532 alle3745, die da anrühreten, wurden1295 gesund.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

1.0x