CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mat. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 20

1 Das1063 Himmelreich932 ist2076 gleich3664 einem Hausvater444, der3748 am Morgen4404 ausging1831, Arbeiter2040 zu mieten3409 in1519 seinen Weinberg290.

2 Und1161 da er846 mit3326 den Arbeitern2040 eins ward4856 um einen Groschen1220 zum1537 Taglohn, sandte649 er sie in1519 seinen Weinberg290.

3 Und2532 ging aus1831 um4012 die dritte5154 Stunde5610 und sah1492 andere243 an1722 dem Markt58 müßig692 stehen2476

4 und2532 sprach2036 zu ihnen2548: Gehet ihr5210 auch2532 hin5217 in1519 den Weinberg290; ich will euch5213 geben1325, was1437 recht1342 ist5600.

5 Und2532 sie gingen hin. Abermal ging er aus1831 um4012 die sechste1623 und neunte1766 Stunde5610 und tat4160 gleich also5615.

6 Um4012 die elfte1734 Stunde5610 aber1161 ging er aus1831 und2532 fand2147 andere243 müßig692 stehen2476 und sprach3004 zu ihnen: Was5101 stehet2476 ihr846 hier5602 den ganzen3650 Tag2250 müßig692?

7 Sie1437 sprachen3004 zu ihm: Es hat uns2248 niemand3762 gedinget. Er846 sprach3004 zu ihnen: Gehet ihr846 auch2532 hin5217 in1519 den Weinberg290, und2532 was recht1342 sein wird5600, soll euch3754 werden2983.

8 Da es nun Abend3798 ward1096, sprach3004 der Herr2962 des846 Weinbergs zu seinem Schaffner2012: Rufe2564 die Arbeiter2040 und1161 gib591 ihnen den Lohn3408 und2532 hebe an756 an575 den letzten2078 bis2193 zu den ersten4413.

9 Da kamen2064, die um4012 die elfte1734 Stunde5610 gedinget waren, und2532 empfing2983 ein jeglicher303 seinen Groschen1220.

10 Da2532 aber1161 die ersten4413 kamen2064, meineten sie3543, sie würden mehr4119 empfahen; und3754 sie empfingen2983 auch2532 ein jeglicher303 seinen Groschen1220.

11 Und1161 da sie den empfingen2983, murreten sie wider2596 den Hausvater3617

12 und3754 sprachen3004: Diese3778 letzten2078 haben nur eine3391 Stunde5610 gearbeitet4160, und du hast sie uns2254 gleich2470 gemacht4160, die3588 wir des846 Tages2250 Last922 und Hitze2742 getragen941 haben.

13 Er846 antwortete611 aber1161 und sagte2036 zu einem unter ihnen: Mein Freund2083, ich tue dir4571 nicht3756 unrecht91. Bist du nicht3780 mit mir3427 eins1520 worden um einen Groschen1220?

14 Nimm142, was dein4674 ist2532, und2532 gehe hin! Ich will2309 aber diesem5129 letzten2078 geben1325 gleichwie5613 dir4671.

15 Oder2228 habe2076 ich3427 nicht3756 Macht1832 zu1722 tun4160, was ich will2309, mit dem3739 Meinen? Siehest du4675 darum scheel3788, daß3754 ich so gütig18 bin1510?

16 Also3779 werden die Letzten2078 die Ersten4413, und2532 die Ersten4413 die Letzten2078 sein2071. Denn1063 viele4183 sind1526 berufen2822, aber1161 wenige3641 sind auserwählet.

17 Und2532 er2424 zog hinauf gen Jerusalem2414 und2532 nahm3880 zu1519 sich die zwölf1427 Jünger3101 besonders2398 auf305 dem Wege3598 und sprach2036 zu1722 ihnen846:

18 Siehe2400, wir ziehen hinauf305 gen Jerusalem2414, und2532 des846 Menschen Sohn wird den444 Hohenpriestern749 und2532 Schriftgelehrten1122 überantwortet werden3860, und2532 sie werden ihn verdammen2632 zum1519 Tode2288.

19 Und2532 werden ihn überantworten3860 den Heiden1484, zu1519 verspotten1702 und2532 zu geißeln3146 und2532 zu kreuzigen4717. Und2532 am dritten5154 Tage2250 wird er846 wieder auferstehen450.

20 Da5119 trat zu4334 ihm846 die Mutter3384 der2532 Kinder des846 Zebedäus2199 mit3326 ihren Söhnen, fiel vor ihm nieder und4352 bat154 etwas5100 von3844 ihm.

21 Und1161 er846 sprach2036 zu2443 ihr846: Was5101 willst2309 du4675? Sie sprach3004 zu1537 ihm: Laß diese3778 meine3450 zwei1417 Söhne sitzen2523 in1722 deinem4675 Reiche932, einen1520 zu1537 deiner Rechten1188 und2532 den andern zu deiner Linken2176.

22 Aber1161 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036: Ihr846 wisset1492 nicht3756, was5101 ihr1410 bittet154. Könnet ihr den Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinken4095 werde3195, und euch taufen907 lassen mit der3739 Taufe908, da ich1473 mit getauft werde907? Sie sprachen3004 zu1410 ihm: Jawohl.

23 Und2532 er sprach3004 zu1537 ihnen: Meinen3450 Kelch4221 sollt ihr846 zwar3303 trinken4095 und2532 mit5259 der3739 Taufe907, da ich1473 mit getauft werde907, sollt ihr getauft werden, aber1161 das3739 Sitzen2523 zu meiner1699 Rechten1188 und2532 Linken2176 zu geben1325, stehet2076 mir3450 nicht3756 zu, sondern235 denen es bereitet2090 ist von1537 meinem3450 Vater3962.

24 Da2532 das die191 Zehn1176 höreten, wurden sie unwillig23 über4012 die zwei1417 Brüder80.

25 Aber1161 JEsus2424 rief sie846 zu sich4341 und2532 sprach2036: Ihr846 wisset1492, daß3754 die846 weltlichen1484 Fürsten758 herrschen2634, und die Oberherren haben Gewalt2715.

26 So3779 soll1096 es nicht3756 sein2071 unter1722 euch5213, sondern1161 so jemand will2309 unter1722 euch5213 gewaltig3173 sein2071, der sei2077 euer5216 Diener1249;

27 und2532 wer1437 da1722 will2309 der Vornehmste4413 sein1511, der sei2077 euer5213 Knecht1401,

28 gleichwie5618 des Menschen444 Sohn ist nicht3756 kommen2064, daß er ihm dienen1247 lasse, sondern235 daß er diene1247 und2532 gebe1325 sein Leben5590 zu einer Erlösung3083 für473 viele4183.

29 Und2532 da sie846 von575 Jericho2410 auszogen1607, folgte ihm viel4183 Volks3793 nach190.

30 Und2532 siehe2400, zwei1417 Blinde5185 saßen2521 am3844 Wege3598; und da sie höreten, daß3754 JEsus2424 vorüberging3855, schrieen2896 sie und sprachen3004: Ach HErr2962, du191 Sohn Davids1138, erbarme dich1653 unser2248!

31 Aber1161 das Volk3793 bedräuete sie846, daß2443 sie schweigen4623 sollten. Aber1161 sie schrieen2896 viel mehr3185 und sprachen3004: Ach HErr2962, du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 unser2248!

32 JEsus2424 aber stund stille und2532 rief5455 sie2476 und2532 sprach2036: Was5101 wollt2309 ihr846, daß ich euch5213 tun4160 soll?

33 Sie846 sprachen3004 zu ihm: HErr2962, daß2443 unsere2257 Augen3788 aufgetan455 werden.

34 Und1161 es846 jammerte4697 JEsum und2532 rührete ihre846 Augen3788 an680. Und2532 alsbald2112 wurden ihre Augen3788 wieder sehend308, und sie846 folgten ihm2424 nach190.

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 20

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Das1063 Himmelreich932 ist2076 gleich3664 einem Hausvater444, der3748 am Morgen4404 ausging1831, Arbeiter2040 zu mieten3409 in1519 seinen Weinberg290.

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Und1161 da er846 mit3326 den Arbeitern2040 eins ward4856 um einen Groschen1220 zum1537 Taglohn, sandte649 er sie in1519 seinen Weinberg290.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 Und2532 ging aus1831 um4012 die dritte5154 Stunde5610 und sah1492 andere243 an1722 dem Markt58 müßig692 stehen2476

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 und2532 sprach2036 zu ihnen2548: Gehet ihr5210 auch2532 hin5217 in1519 den Weinberg290; ich will euch5213 geben1325, was1437 recht1342 ist5600.

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Und2532 sie gingen hin. Abermal ging er aus1831 um4012 die sechste1623 und neunte1766 Stunde5610 und tat4160 gleich also5615.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 Um4012 die elfte1734 Stunde5610 aber1161 ging er aus1831 und2532 fand2147 andere243 müßig692 stehen2476 und sprach3004 zu ihnen: Was5101 stehet2476 ihr846 hier5602 den ganzen3650 Tag2250 müßig692?

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Sie1437 sprachen3004 zu ihm: Es hat uns2248 niemand3762 gedinget. Er846 sprach3004 zu ihnen: Gehet ihr846 auch2532 hin5217 in1519 den Weinberg290, und2532 was recht1342 sein wird5600, soll euch3754 werden2983.

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Da es nun Abend3798 ward1096, sprach3004 der Herr2962 des846 Weinbergs zu seinem Schaffner2012: Rufe2564 die Arbeiter2040 und1161 gib591 ihnen den Lohn3408 und2532 hebe an756 an575 den letzten2078 bis2193 zu den ersten4413.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 Da kamen2064, die um4012 die elfte1734 Stunde5610 gedinget waren, und2532 empfing2983 ein jeglicher303 seinen Groschen1220.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Da2532 aber1161 die ersten4413 kamen2064, meineten sie3543, sie würden mehr4119 empfahen; und3754 sie empfingen2983 auch2532 ein jeglicher303 seinen Groschen1220.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 Und1161 da sie den empfingen2983, murreten sie wider2596 den Hausvater3617

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 und3754 sprachen3004: Diese3778 letzten2078 haben nur eine3391 Stunde5610 gearbeitet4160, und du hast sie uns2254 gleich2470 gemacht4160, die3588 wir des846 Tages2250 Last922 und Hitze2742 getragen941 haben.

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 Er846 antwortete611 aber1161 und sagte2036 zu einem unter ihnen: Mein Freund2083, ich tue dir4571 nicht3756 unrecht91. Bist du nicht3780 mit mir3427 eins1520 worden um einen Groschen1220?

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Nimm142, was dein4674 ist2532, und2532 gehe hin! Ich will2309 aber diesem5129 letzten2078 geben1325 gleichwie5613 dir4671.

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Oder2228 habe2076 ich3427 nicht3756 Macht1832 zu1722 tun4160, was ich will2309, mit dem3739 Meinen? Siehest du4675 darum scheel3788, daß3754 ich so gütig18 bin1510?

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Also3779 werden die Letzten2078 die Ersten4413, und2532 die Ersten4413 die Letzten2078 sein2071. Denn1063 viele4183 sind1526 berufen2822, aber1161 wenige3641 sind auserwählet.

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Und2532 er2424 zog hinauf gen Jerusalem2414 und2532 nahm3880 zu1519 sich die zwölf1427 Jünger3101 besonders2398 auf305 dem Wege3598 und sprach2036 zu1722 ihnen846:

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 Siehe2400, wir ziehen hinauf305 gen Jerusalem2414, und2532 des846 Menschen Sohn wird den444 Hohenpriestern749 und2532 Schriftgelehrten1122 überantwortet werden3860, und2532 sie werden ihn verdammen2632 zum1519 Tode2288.

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 Und2532 werden ihn überantworten3860 den Heiden1484, zu1519 verspotten1702 und2532 zu geißeln3146 und2532 zu kreuzigen4717. Und2532 am dritten5154 Tage2250 wird er846 wieder auferstehen450.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Da5119 trat zu4334 ihm846 die Mutter3384 der2532 Kinder des846 Zebedäus2199 mit3326 ihren Söhnen, fiel vor ihm nieder und4352 bat154 etwas5100 von3844 ihm.

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 Und1161 er846 sprach2036 zu2443 ihr846: Was5101 willst2309 du4675? Sie sprach3004 zu1537 ihm: Laß diese3778 meine3450 zwei1417 Söhne sitzen2523 in1722 deinem4675 Reiche932, einen1520 zu1537 deiner Rechten1188 und2532 den andern zu deiner Linken2176.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 Aber1161 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036: Ihr846 wisset1492 nicht3756, was5101 ihr1410 bittet154. Könnet ihr den Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinken4095 werde3195, und euch taufen907 lassen mit der3739 Taufe908, da ich1473 mit getauft werde907? Sie sprachen3004 zu1410 ihm: Jawohl.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Und2532 er sprach3004 zu1537 ihnen: Meinen3450 Kelch4221 sollt ihr846 zwar3303 trinken4095 und2532 mit5259 der3739 Taufe907, da ich1473 mit getauft werde907, sollt ihr getauft werden, aber1161 das3739 Sitzen2523 zu meiner1699 Rechten1188 und2532 Linken2176 zu geben1325, stehet2076 mir3450 nicht3756 zu, sondern235 denen es bereitet2090 ist von1537 meinem3450 Vater3962.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Da2532 das die191 Zehn1176 höreten, wurden sie unwillig23 über4012 die zwei1417 Brüder80.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 Aber1161 JEsus2424 rief sie846 zu sich4341 und2532 sprach2036: Ihr846 wisset1492, daß3754 die846 weltlichen1484 Fürsten758 herrschen2634, und die Oberherren haben Gewalt2715.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 So3779 soll1096 es nicht3756 sein2071 unter1722 euch5213, sondern1161 so jemand will2309 unter1722 euch5213 gewaltig3173 sein2071, der sei2077 euer5216 Diener1249;

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 und2532 wer1437 da1722 will2309 der Vornehmste4413 sein1511, der sei2077 euer5213 Knecht1401,

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 gleichwie5618 des Menschen444 Sohn ist nicht3756 kommen2064, daß er ihm dienen1247 lasse, sondern235 daß er diene1247 und2532 gebe1325 sein Leben5590 zu einer Erlösung3083 für473 viele4183.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Und2532 da sie846 von575 Jericho2410 auszogen1607, folgte ihm viel4183 Volks3793 nach190.

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 Und2532 siehe2400, zwei1417 Blinde5185 saßen2521 am3844 Wege3598; und da sie höreten, daß3754 JEsus2424 vorüberging3855, schrieen2896 sie und sprachen3004: Ach HErr2962, du191 Sohn Davids1138, erbarme dich1653 unser2248!

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Aber1161 das Volk3793 bedräuete sie846, daß2443 sie schweigen4623 sollten. Aber1161 sie schrieen2896 viel mehr3185 und sprachen3004: Ach HErr2962, du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 unser2248!

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 JEsus2424 aber stund stille und2532 rief5455 sie2476 und2532 sprach2036: Was5101 wollt2309 ihr846, daß ich euch5213 tun4160 soll?

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Sie846 sprachen3004 zu ihm: HErr2962, daß2443 unsere2257 Augen3788 aufgetan455 werden.

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 Und1161 es846 jammerte4697 JEsum und2532 rührete ihre846 Augen3788 an680. Und2532 alsbald2112 wurden ihre Augen3788 wieder sehend308, und sie846 folgten ihm2424 nach190.

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

1.0x