Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 49

1 Иаков вызвал своих сыновей и сказал: — Соберитесь вокруг, и я поведаю, что станет с вами в грядущие дни.

2 Соберитесь и слушайте, сыновья Иакова, внимайте своему отцу Израилю.

3 Рувим, ты — мой первенец, моя мощь, первый плод моей силы мужской, первый по праву, первый по силе.

4 Непостоянный, как вода, ты больше не будешь первым, потому что ты возлег на постель своего отца и осквернил мое ложе.

5 Симеон и Левий, братья: их мечи — орудие насилия.

6 Да не буду я участвовать в их замыслах, да не присоединюсь к их собранию, потому что они убивали мужчин в своем гневе и подрезали жилы быкам по своей прихоти.

7 Проклят их гнев, потому что свиреп, и ярость их, потому что она жестока! Я разбросаю их среди потомков Иакова и рассею их в Израиле.

8 Иуда, твои братья восхвалят тебя, рука твоя будет на шее твоих врагов, сыновья твоего отца будут кланяться тебе.

9 Ты — молодой лев, Иуда; ты возвращаешься с добычи, мой сын. Как лев, он припадает к земле и ложится, как львица — кто осмелится его потревожить?

10 Скипетр не покинет Иуду, и потомки его всегда будут держать жезл правителей, пока не придет Тот, Кому он принадлежит, Тот, Кому покорятся все народы.

11 Он привяжет своего осла к виноградной лозе, своего осленка — к лучшей ветке; Он омоет одежды свои в вине, одеяние свое — в крови винограда.

12 Глаза его будут темнее вина, зубы его — молока белее.

13 Завулон будет жить у морского побережья и будет гаванью для кораблей; его границы протянутся до Сидона.

14 Иссахар — крепкий осел, лежащий между двумя седельными вьюками.

15 Увидев, как хорошо его место отдыха и как приятна его земля, он пригнет свои плечи под бремя и покорится подневольному труду.

16 Дан будет судить свой народ как один из родов Израиля.

17 Дан будет змеем у дорожной обочины, гадюкой на тропе, которая кусает коня за ногу, так что всадник его падает навзничь.

18 О Господь, у Тебя ищу я избавления!

19 Гада будут грабить грабители, но он будет грабить их по пятам.

20 Пища Асира будет изобильна; он будет поставлять лакомства, достойные царя.

21 Неффалим — выпущенная на свободу лань, которая приносит прекрасных детенышей.

22 Иосиф — плодородная виноградная лоза, плодородная лоза близ источника, чьи ветви поднимаются по стене.

23 С ожесточением лучники нападали на него, они стреляли в него со враждой.

24 Но лук его остался упругим, его сильные руки остались гибкими от руки Мощного Иакова, от Пастыря, Скалы Израиля,

25 от Бога твоего отца, Который помогает тебе, от Всемогущего, Который благословляет тебя благословениями небес наверху, благословениями бездны, которая лежит внизу, благословениями сосков и утробы.

26 Благословения твоего отца превосходят благословения древних гор, щедрость древних холмов. Да будут все они на голове Иосифа, на челе князя между своими братьями.

27 Вениамин — прожорливый волк; утром он пожирает добычу, вечером делит награбленное добро.

28 Вот каковы двенадцать родов Израиля, и вот что сказал им отец, благословляя их; каждого он наделил подобающим благословением.

29 Он дал им такой наказ: — Я отхожу к моим предкам. Похороните меня с моими отцами в пещере на поле хетта Эфрона,

30 в пещере на поле Махпела рядом с Мамре в Ханаане, которую Авраам купил как погребальное место у хетта Эфрона вместе с полем.

31 Там были похоронены Авраам и его жена Сарра, там были похоронены Исаак и его жена Ревекка, и там я похоронил Лию.

32 Поле и пещера на нем были куплены у хеттов.

33 Закончив давать наставления сыновьям, Иаков поднял ноги на постель, испустил дух и отошел к своим предкам.

Буття

Розділ 49

1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.

2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!

3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!

4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!

5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.

6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...

7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!

8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.

9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?

10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.

11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!

12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.

13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.

14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.

15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.

16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.

17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.

18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!

19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.

20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.

21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.

22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.

23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.

24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.

25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.

26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!

27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.

28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.

29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,

30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.

31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.

32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.

33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

Бытие Глава 49	Буття Розділ 49
1 Иаков вызвал своих сыновей и сказал: — Соберитесь вокруг, и я поведаю, что станет с вами в грядущие дни.	1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.
2 Соберитесь и слушайте, сыновья Иакова, внимайте своему отцу Израилю.	2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!
3 Рувим, ты — мой первенец, моя мощь, первый плод моей силы мужской, первый по праву, первый по силе.	3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!
4 Непостоянный, как вода, ты больше не будешь первым, потому что ты возлег на постель своего отца и осквернил мое ложе.	4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
5 Симеон и Левий, братья: их мечи — орудие насилия.	5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.
6 Да не буду я участвовать в их замыслах, да не присоединюсь к их собранию, потому что они убивали мужчин в своем гневе и подрезали жилы быкам по своей прихоти.	6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...
7 Проклят их гнев, потому что свиреп, и ярость их, потому что она жестока! Я разбросаю их среди потомков Иакова и рассею их в Израиле.	7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!
8 Иуда, твои братья восхвалят тебя, рука твоя будет на шее твоих врагов, сыновья твоего отца будут кланяться тебе.	8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.
9 Ты — молодой лев, Иуда; ты возвращаешься с добычи, мой сын. Как лев, он припадает к земле и ложится, как львица — кто осмелится его потревожить?	9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?
10 Скипетр не покинет Иуду, и потомки его всегда будут держать жезл правителей, пока не придет Тот, Кому он принадлежит, Тот, Кому покорятся все народы.	10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.
11 Он привяжет своего осла к виноградной лозе, своего осленка — к лучшей ветке; Он омоет одежды свои в вине, одеяние свое — в крови винограда.	11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!
12 Глаза его будут темнее вина, зубы его — молока белее.	12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.
13 Завулон будет жить у морского побережья и будет гаванью для кораблей; его границы протянутся до Сидона.	13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.
14 Иссахар — крепкий осел, лежащий между двумя седельными вьюками.	14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.
15 Увидев, как хорошо его место отдыха и как приятна его земля, он пригнет свои плечи под бремя и покорится подневольному труду.	15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.
16 Дан будет судить свой народ как один из родов Израиля.	16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.
17 Дан будет змеем у дорожной обочины, гадюкой на тропе, которая кусает коня за ногу, так что всадник его падает навзничь.	17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.
18 О Господь, у Тебя ищу я избавления!	18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
19 Гада будут грабить грабители, но он будет грабить их по пятам.	19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.
20 Пища Асира будет изобильна; он будет поставлять лакомства, достойные царя.	20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.
21 Неффалим — выпущенная на свободу лань, которая приносит прекрасных детенышей.	21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.
22 Иосиф — плодородная виноградная лоза, плодородная лоза близ источника, чьи ветви поднимаются по стене.	22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.
23 С ожесточением лучники нападали на него, они стреляли в него со враждой.	23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.
24 Но лук его остался упругим, его сильные руки остались гибкими от руки Мощного Иакова, от Пастыря, Скалы Израиля,	24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.
25 от Бога твоего отца, Который помогает тебе, от Всемогущего, Который благословляет тебя благословениями небес наверху, благословениями бездны, которая лежит внизу, благословениями сосков и утробы.	25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.
26 Благословения твоего отца превосходят благословения древних гор, щедрость древних холмов. Да будут все они на голове Иосифа, на челе князя между своими братьями.	26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!
27 Вениамин — прожорливый волк; утром он пожирает добычу, вечером делит награбленное добро.	27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.
28 Вот каковы двенадцать родов Израиля, и вот что сказал им отец, благословляя их; каждого он наделил подобающим благословением.	28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.
29 Он дал им такой наказ: — Я отхожу к моим предкам. Похороните меня с моими отцами в пещере на поле хетта Эфрона,	29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
30 в пещере на поле Махпела рядом с Мамре в Ханаане, которую Авраам купил как погребальное место у хетта Эфрона вместе с полем.	30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
31 Там были похоронены Авраам и его жена Сарра, там были похоронены Исаак и его жена Ревекка, и там я похоронил Лию.	31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
32 Поле и пещера на нем были куплены у хеттов.	32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.
33 Закончив давать наставления сыновьям, Иаков поднял ноги на постель, испустил дух и отошел к своим предкам.	33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий
завет

Новый
завет